Георгій Бурков

Радянський актор, режисер і сценарист. Георгій Іванович Бурков народився 31 травня 1933 року в Пермі, Пермський край, СРСР, у родині Марії Сергіївни та Івана Григоровича Буркова. Майбутній актор відвідував заняття на юридичному факультеті Пермського державного університету. Крім того, Георгій навчався у вечірній студії при Пермському драматичному театрі. Пізніше Бурков виступав на сценах різних театрів СРСР. У 1988 році він став художнім керівником Центру культури ім. В. М. Шукшина. Дебют актора в кінематографі відбувся в 1967 році з не найвідоміших фільмів Михайла Богіна "Зося", Лариси Шепітько, Андрія Смирнова та інших "Початок невідомого століття". Перші масштабні проекти в кар'єрі Георгія з'явилися в період із 1968 по 1973 роки. Це були "Зигзаг удачі", "Звільнення: Вогняна дуга" (обидва 1968), "Звільнення: Прорив" (1969), "Старики-розбійники" (1971), "Калина червона" (1973). Протягом 1975-1980 років фільмографію Буркова поповнили картини "Вони билися за Батьківщину", "Іронія долі" (обидві 1975), "Службовий роман" (1977), "Гараж" (1979), "Про бідного гусара замовте слово", "Старий Новий рік", "Трям! Здрастуйте!" (усі 1980). У проміжку часу між 1982 і 1985 роками актор узяв участь у створенні стрічок "Покровські ворота", "Жив-був пес" (обидві 1982), "Чебурашка йде до школи" (1983), "Жорстокий романс" (1984), "Зимовий вечір у Гаграх" (1985), а також у створенні міні-серіалу "Гостя з майбутнього" (1984). Георгій Бурков був одружений із акторкою Тетяною Ухаровою до його смерті 19 липня 1990 року. Від цього шлюбу є дочка Марія. У 1980 році актор отримав звання Заслуженого артиста РРФСР.