Josie Ho

До того, як прийти в кіно, Джозі спробувала себе в модельному бізнесі і співі — в останньому вона була настільки хороша, що їй довірили співати за Аніту Юень в хітовій мелодрамі «Він жінка, вона чоловік» (1994). Її повноцінний кінодебют відбувся в тому ж 1994 році в спортивній драмі «Перемога» Енді Чіна, де вона була однією з багатьох учасниць команди з волейболу, яку тренував персонаж Дерека Ї. Все в тому ж 1994-му вона випустила свій перший музичний альбом, який отримав пророчу назву «Бунтарка» (Rebel). Загалом вона випустила п'ять альбомів, серед яких не тільки кантопоп, а й більш «важка» музика.

Кілька років вона намагалася побудувати кар'єру в мейнстримі, але її вперто не помічали. Справа в тому, що Хо не можна назвати класично красивою, у її зовнішності є щось похмуре, темне, трагічне, і досить довго постановники просто не знали, як це використовувати. Доки не з'явився «Пурпурний шторм» (1998), у якому Хо блискуче зіграла терористку — «бойову подругу» головного героя у виконанні Деніела Ву. У фільмі у неї практично не було реплік, і тим грандіозніший результат, якого Джозі змогла добитися — мабуть, це одна з найцікавіших жіночих ролей у гонконгському кіно 90-х.

Інша справа, що навіть настільки видатна роль не змогла зробити з Джозі справжню зірку — вона не могла закріпити успіх. Фільми з сильними жіночими персонажами в той час якщо і знімалися, то виключно у вигляді трешу — взяти хоча б «Сексуальних і небезпечних 2» (2000), цікавих в концепції, але безнадійно слабких в реалізації. Зрештою Джозі швидко опустилася туди ж, звідки починала — на ролі «подруг» або «сестер» головних героїв. Втім, її типаж знайшов певний попит у бойовому кіно — так, вона знялася в невеликих екшен-ролях у «Ефекті близнючок» (2003) і «Будинку люті» (2005), у яких їй навіть довелося продемонструвати непогану бойову підготовку (актриса брала уроки кунгфу на протязі року).

Щоб хоч якось відокремитися від одноманітного мейнстриму, в середині нульових Джозі завела роман з артхаусом — вона зіграла провідні ролі в лесбі-мелодрамі «Метелик» (2004), драмі «А слідом затемнення» (2004), з'явилася в цікавій ролі в стильному бойовику Джонні То «Знедолені» (2006) і екзистенційній драмі «Барабанщик» (2007) Кеннета Бі. Ще варто відзначити роль життєрадісної повії в комедії «Голі амбіції» (2003), за яку вона отримала нагороду HKFA. Оскільки проблем з грошима у неї, судячи з усього, не буде ніколи, Джозі може дозволити собі вибирати — і цим правом із задоволенням користується.

Джозі заміжня за актором і барабанщиком напівфіктивного гурту Alive Конвоєм Чаном — серед інших вона з'явилася в ролі самої себе в стьобній картині «Небесні королі» (2006), що розповідає про «злет» цієї придуманої групи. Хоча Хо за вдачею бунтарка, в питаннях «відвертих» ролей вона вельми педантична — вона жодного разу не з'являлася на екрані оголеною і соромиться своєї фігури. За її словами, Тінто Брасс пропонував їй роль у своєму новому фільмі і супроводив пропозицію фразою: «Ваше тіло — це справжній подарунок від Бога», але Джозі без жодних коливань відхилила пропозицію. Також Джозі любить тварин — у неї живе кілька чарівних собачок.