Петро Шелохонов

Петро́ Іларіо́нович Шелохо́нов (біл. Пятро Ларывонавіч Шэлахонаў, (англ. Petr Shelokhonov, рос. Пётр Илларио́нович Шелохо́нов; 15 серпня 1929, Гайдуки, Білорусь — †15 вересня 1999, Санкт-Петербург, Росія) — російський актор театру і кіно, Заслужений артист Росії (1979). Петро Шелохонов народився у 1929, y Білоруси, в родині українського лікаря. Його предки походили з Прибалтики, Україні та Польщі. Під час Другої світової війни знаходився у окупації у Білоруси, він отримав поранення в обличчя. З 1949 по 1954 рік служив в армії та флоті, на корабельні Балтійського флоту у м. Лієпая в Латвії. З 1949 по 1954 рік брав участь у виставах трупи Театру Балтійського флоту в Латвії. Був покараний за прослуховування іноземних радіостанцій і за розповіді політичних анекдотів. Йому заборонили працювати і вчитися в Ленінграді, і йому довелося почати нове життя в Сибіру. З 1957 по 1962 рік довелося жити в Сибіру. У 1960 року закінчив театральне училище Іркутського драматичного театру. З 1957 по 1962 рік працював в Іркутському драматичному театрі. Брав участь у постановках «Іркутська історія», «Гамлет», «Золотой мальчик», «Океан»... З 1962 по 1968 рік працював у Таганрозькому драматичному театрі імені А. П. Чехова. Брав участь у постановках «Чайка», «В ночь лунного затмения», «Океан», «Три сестри», «Дядько Ваня». У 1964-1967 році його виступ у ролі Іванова у п'єсі А.Чехова мав успіх. Його акторські виступи були високо оцінені критиками в таких виданнях, як "Театр" (No5, 1965), "Театральне життя" (1964, 1968) та газетах. У 1967 році Петро Шелохонов зіграв роль Леніна у власній постановці «Ленінські читання», присвяченої 50-річчю революції.