Дмитро Міллер

Дмитро́ Петро́вич Мі́ллер (1 листопада 1862, Котельва — 14 червня 1913, Харків) — український історик, краєзнавець, белетрист. Фаховий дослідник правової історії Гетьманщини й Слобожанщини XVIII ст. Учень академіка Дмитра Багалія. Народився у Котельві Полтавської області у дворянській родині. По закінченні гімназії в Охтирці вступив до харківської Першої чоловічої гімназії. Після цього навчався на історико-філологічному факультеті Харківського університету, який закінчив з відзнакою у 1888 р. У студентські роки захоплювався філософією, літературою, всесвітньою історією, історією церкви, о особливо, Історією України. Працював у газеті «Южный край» та одночасно (від 1895) помічником бібліотекаря у бібліотеці Харківського університету. Друкував статті у різних виданнях, з кінця 1903 р. увійшов у склад фактичних редакторів «Южного края». Член Харківського історико-філологічного товариства. Помер 14 червня 1913 р. у Харкові. Був похований на міському Івано-Усікновенському кладовищі. На початку 70-х років 20-го сторіччя поховання було перенесено на харківське кладовище № 13. Досліджував історію Слобідської і Лівобережної України, українського права. В основу більшості своїх праць поклав документи історичного архіву, що був у розпорядженні історико-філологічного товариства.