Володимир Мотиль

Мотиль Володимир Якович (26 червня 1927, Лепель — 21 лютого 2010, Москва) — радянський, російський кінорежисер, сценарист. Лауреат Державної премії Таджицької РСР (1964) і Росії (1998). Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1992). Народний артист Росії (2003). Народився 26 червня 1927 р. в Лепелі (Білорусь). Дитячі роки провів з матір'ю на засланні в Пермській області. Закінчив Свердловський театральний інститут (1948, акторський факультет), а потім — Уральський театральний інститут та Уральський університет (1957, історичний факультет). Працював режисером в Свердловському драматичному театрі, в Сталіногорську (перейменованому у Новомосковськ, Тульська обл.), в театрі Нижнього Тагілу. З 1955 р. — головний режисер Свердловського театру юного глядача. У 1957 р. почав працювати режисером на Свердловській кіностудії. Створив на студії «Таджикфільм» кінокартину «Діти Паміра» (1963), а на «Ленфільмі» — «Біле сонце пустелі» (1969), «Зірка полонячого щастя» (1975). З 1976 р. став художнім керівником телевізійного об'єднання «Екран». Співавтор сценарію і режисер української стрічки «Жив-був Шишлов» (1988, 2 с). Лауреат Державної премії Таджицької СРСР імені Рудакі за кінострічку «Діти Паміра» (1964 р.)