Галина Вишневська

Гали́на Па́влівна Вишне́вська (Галина Па́вловна Вишне́вская) (25 жовтня 1926, Санкт-Петербург — 11 грудня 2012, Москва) — російська співачка, лірико-драматичне сопрано. Народна артистка СРСР (1966). Кавалер французького ордена Почесного легіону (1983), почесний доктор низки університетів. Галина Павлівна, уроджена Іванова, народилася в Ленінграді (Санкт-Петербурзі), але майже все дитинство провела в Кронштадті. 1944 року працювала в Ленінградському обласному театрі оперети, після чого стала солісткою Ленінградської філармонії. У першому шлюбі була за військовим моряком Георгієм Вишневським, з яким розлучилася через 2 місяці, але зберегла його прізвище; у другому шлюбі — з директором театру оперети Марком Іллічем Рубіним. З 1951 по 1952 роки Вишневська займалася співом з В. Н. Гаріною. В 1952 році стала солісткою Большого театру, де виконала більш ніж 30 партій, серед яких — Тетяна («Євгеній Онєгін»); Купава («Снігуронька» М. А. Римського-Корсакова); «Аїда» (однойменна опера Дж. Верді). В 1955, через тиждень після знайомства, вийшла заміж втретє за знаменитого віолончеліста М. Л. Ростроповича, з яким виступала в одному ансамблі. (Ростропович виступав як піаніст акомпаніатор). 1966 року знялася у фільмі «Катерина Ізмайлова». Була першою виконавицею в Росії ряду творів Б.Бріттена. 1974 року разом з Ростроповичем виїхала з СРСР, проживала в США, потім у Франції, де виступала в найбільших театрах світу до 1982. Разом із чоловіком були позбавлені громадянства, почесних звань (зокрема звання народної артистки СРСР). Але в 1990 році указ Президії Верховної ради був скасований, Вишневська повернулася в Росію, стала почесним професором Московської консерваторії. 1984 року написала книгу «Галина», в якій розповіла про себе, критично оцінила громадське життя в СРСР.