Микола Караченцов

Кара́ченцов Мико́ла Петро́вич (рос. Караченцов Николай Петрович) (27 жовтня 1944, Москва, РРФСР, СРСР — 26 жовтня 2018, сел. Істра, Красногорський район, Московська область, Росія) — радянський і російський актор. Народний артист РРФСР (1989), лауреат Державної премії Росії (2003). Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Працював у театрі «Ленком». Народився 27 жовтня 1944 року в Москві. Батько Петро Якович Караченцов (1907—1998) багато років пропрацював у журналі «Огонёк» художником-графіком, заслужений художник РРФСР (1967) Мати Яніна Євгенівна Брунак (1913—1991), балетмейстер-постановник, ставила спектаклі в найбільших музичних театрах, брала участь у постановці вистав в Большом театре, Казанському музичному театрі, Музичному театрі Улан-Батора в Монголії, вела балетне училище і організувала Перший національний ансамбль В'єтнаму, працювала у Сирії, у Лондоні. У 1963 році вступив до школи-студії МХАТ, яку закінчив у 1968 році. Зазвичай випускниців розподіляли до МХАТу. Але з Театру імені Ленінського комсомолу пішов головніий режисер Анатолій Ефос, тому там склалася патова ситуація — недобір акторів. І Караченцова у числі 10 кращих студентів МХАТу відправили до «Ленкому». Одними із перших робіт Миколи в новому театрі були вистави «104 сторінки про любов», «Мій бідний Марат», «Знімається кіно», «Страх і відчай у третій імперії», «Прощай, зброя!». У 1973 році до тетру прийшов Марк Захаров, який після успішної проби в першій виставі «Автоград 21» (1973) запросив його на головну роль Тіля Уленшпігеля в своєму наступному спектаклі «Тіль». Ця вистава викликала великий резонанс — завдяки ролі Тіля — блазня, хулігана і бунтаря — Караченцов став «кумиром» радянської молоді 1970-х. З репертуару «Ленкому» «Тіль» був знятий аж у 1992 році. Також однією із найвідоміших ролей Миколи Петровича є роль графа Резанова в рок-опері «Юнона та Авось» — виставі, що стала візитною карткою «Ленкома». Прем'єра відбулася 9 липня 1981 року. У 1983 вистава була записана для телебачення, і у тому-ж році відомий французький кутюр'є П'єр Карден представив «Юнону і Авось» у паризькому театрі «Еспас Карден». Після цього були тріумфальні гастролі по всьому світу.