Марина Шиманська

Марина Мечиславівна Шиманська (рос. Марина Мечиславовна Шиманская; народилася 27 жовтня 1955, Саратов) — російська радянська акторка, іспанський театральний режисер польсько-російського походження. Онука польських аристократів, що мали родовий маєток біля Житомира, розстріляних більшовиками. Їхній син Мечислав, незважаючи на те, що воював у Червоній армії в Радянсько-Фінській війні і мав поранення, був репресований і провів сім років у сталінських таборах. Там у госпіталі познайомився із санітаркою — простою сільською дівчиною. Від цього шлюбу народилася Марина, яка в графі національність сама вказала — полька. У дитинстві займалась живописом і легкою атлетикою, але після школи поступила в Саратовське театральне училище, потім в Щукінське училище в Москві, згодом перевелась до ГІТІСа на курс до свого земляка Олега Табакова, який закінчила у 1980. У 1984—1991 роках — акторка Московського театру «Ермітаж». У 1991 — 1992 роках — акторка Театру-студії під керівництвом О. Табакова. Дебютувала у кіно в 1977 році, в ролі Лідії Миколаївни у фільмі «Коли я стану велетнем». У 1991 році переїхала до Іспанії разом з чоловіком, актором Альгісом Арлаускасом (у Більбао мають власну акторську школу). Вивчила іспанську мову, викладає акторську майстерність, ставить студентські вистави.