Весна 1914 року. Напередодні Першої світової війни Уланський полк, в якому служить поручик Олександр Григор'єв стоїть в заштатному малоросійському містечку. Офіцери нудяться, поза службою проводять час в убогому шинку. П'ють, спускають в карти, і без того, невелику платню. Одного разу міський аптекар представив поручика місцевому багатієві - комерції раднику Стаховському, чия племінниця Ніна, при випадковій зустрічі, полонила Григор'єва своєю красою. Його запросили до Стаховських. Він був вражений розкішшю і вишуканістю їх будинку, а також привітністю, з якою його було прийнято. Поручик весь вечір танцював з Ніною, але раптом схаменувся, що забув запросить на вальс дочку Стаховського, гарненьку сімнадцятирічну Леру. Він поспішив виправити помилку, але у відповідь на його запрошення дівчина несподівано розридалася. Він відразу не зрозумів в чому справа, змішався і відійшов. А через п'ять хвилин дізнався від Ніни (та злякано відвела його з вітальні), що Лера хвора, що в результаті нещасного випадку, її ноги паралізовані, і з тих пір вона прикута до інвалідного візка. Поручик зніяковіло ретирувався. І щоб загладити провину, він, на останні гроші, купив величезний букет дорогоцінних троянд, і послав їх Лері. Дівчина відповіла вдячним листом і новим запрошенням.