На невеликому ветхому суденці живуть у морі 60-тирічний старий і 16-тирічна дівчинка, яку він підібрав вже дуже давно, коли вона була ще дитиною. Звідтоді дівчинка ніколи не сходила на берег. Вони живуть як відлюдники, далеко від землі і людей, але час від часу здають свій човен туристам. Старий піклується про дівчину, море стає для неї усім світом, а для нього всім світом стає вона. Старий рахує дні, що залишилися до її сімнадцятиліття, адже цього дня він зможе взяти її в дружини. Дівчина приймає свою долю і його кохання, як приймає вона день і ніч, сонце і вітер, зиму і літо, і ніщо не порушує цієї гармонії. Та всьому судилося змінитися, коли з туристами на судно приходить молодий рибалка, до якого у неї пробуджується перше почуття.