Alberto Moravia

Альбе́рто Мора́віа (італ. Alberto Moravia; 28 листопада 1907, Рим — 26 вересня 1990, там само) — італійський письменник та журналіст. Альберто Пінкерле народився у Римі на вулиці Джованні Сгамбата в єврейсько-католицькій родині як другий з чотирьох дітей. Його батько, Карло Пінкерле, народився у Венеції в єврейській родині, за фахом був архітектором та художником. Мати — Тереза Іджинія Де Марсаніч походила з Анкони. Псевдонім «Моравіа» Алберто Пінкерле взяв на згадку про моравське походження бабусі по батьковій лінії. У дев'ять років Альберто захворів на туберкульоз кісток, тож більшість часу між 1916 та 1925 роками він провів у різних санаторіях. У цей час він багато читав, саме тоді він познайомився з творчістю таких важливих для нього письменників, як Джакомо Леопарді, Карло Гольдоні, Артюр Рембо, Мольєр, Джованні Бокаччо, Алессандро Мандзоні, Вільям Шекспір, Чарльз Діккенс, Микола Гоголь, а особливо Федір Достоєвський. 1925 року, виписавшись з санаторію, Альберто взявся за написання свого першого роману «Байдужі». Роман був опублікований 1929 року за власний кошт автора. З 1927 року Моравіа публікує свої оповідання у часописі «'900». У 30-і роки він працював закордонним кореспондентом для італійських газет. Під час журналістиських відряджень він відвідав Польщу, Китай, Мексику та США. 1936 року Моравіа познайомився з Ельзою Моранте (1912—1985), з якою одружився 1941 року. Ще у 30-і роки Моравіа вступив у конфлікт з фашистським режимом Беніто Муссоліні та Ватиканом, внаслідок чого втратив роботу і йому було заборонено писати. У 1941—1943 роках Моравіа жив на острові Капрі, де він таємно продовжував письменницьку діяльність й помстився режимові сатирою на фашизм «Маскарад». Коли в 1943 році нацистські війська окупували Рим, Моравіа з багатьма іншими інтелектуалами утік в гори Чочара, де переховуючись у селян, він писав свої нові романи. Після звільнення Італії від нацистів американськими військами, Моравіа опублікував свій роман «Агостіно». Після війни він знову займався журналістською роботою, зокрема для впливової газети «Corriere della Sera», для якої працював кінокритиком. 1947 року був опублікований його рома Римлянка. Представники католицької церкви висловлювали обурення щодо того, як Моравіа трактує тему сексу, і в 1952 році цей роман було занесено до Index Librorum Prohibitorum. Того ж року Моравіа одержав престижну премію Стрега за свої оповідання.