Jaan Larri

Ян Леопольдович Ларрі (латис. Jānis Larri, рос. Ян Леопольдович Ларри) (2 (15) лютого 1900, Рига чи Підмосков'я, Російська імперія — 18 березня 1977, Ленінград, СРСР) — радянський письменник-фантаст і науковець латиського походження. Найбільш відомий його твір — фантастична повість «Незвичайні пригоди Карика і Валі». З дитинства ріс безпритульним, здобув освіту біолога, фах журналіста. У фантастичних повістях зображував проблеми тогочасного радянського суспільства, за що піддавався критиці. Надсилав Йосипу Сталіну повість-антиутопію, намагаючись зберегти анонімність. Був викритий органами НКВС, репресований та засланий до таборів. Пізніше реабілітований. Народився у Ризі або, згідно з власною автобіографією, поблизу Москви. Батько й мати рано померли, тому хлопець жебракував і жив безпритульним. Працював у корчмі, учнем годинникаря. Знайшов притулок у родині вчителя Доброхотова, який підготував його до здачі гімназичного курсу екстерном. Втім під час Першої світової війни Доброхотова мобілізували до армії, і Ян знову став волоцюгою. У 1917 році Ларрі дістався Петрограда, де намагався поступити до університету, проте невдало. Через друзів батька у 1918 році записався до Червоної армії. Втім, невдовзі захворів на тиф, відстав від свого батальйону та знову залишився безпритульним. У 1923 році переїхав до Харкова, поступив до біологічного факультету Харківського інституту народної освіти, а також влаштувався на роботу до газети «Молодой ленинец». В цей період написав та 1926 року видав свої перші дві книжки.