Lev Somov

Народився 14 березня 1964, Куйбишев, СРСР (Росія) — український актор, режисер, хореограф і драматург російського походження.

Батько — балетмейстер, хореограф Микола Сомов, заслужений працівник культури Російської Федерації. Учень Іоеля Плахта та Миколи Тарасова, учитель Вадима Писарєва й Олександра Стоянова.

Через кілька років після народження сина вся родина переїхала до Донецька, де Микола Сомов влаштувався на постійну роботу в місцевому театрі. У 1983 році Лев Сомов закінчив Донецьке музичне училище за класом віолончелі.

У 1988 році розпочав роботу в Київському національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки. У 1991 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого під керівництвом Миколи Рушковського. У цей самий час поєднував ролі в театрі російської драми та драматичному театрі «Браво».

У 1995 році перейшов із театру російської драми до Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Сомовим зіграно близько тридцяти різнопланових ролей, зокрема головну роль експресивного театрального режисера в одному з найрезонансніших київських спектаклів сучасності «Глядачів на виставу не допускається!».

У 1997 році був удостоєний першої у кар’єрі театральної премії «Київська пектораль» як найкращий дебютант року під псевдонімом Лев Хохлов за п’єсу «Гіркий роман», поставлену на сцені Мистецької майстерні театрального мистецтва «Сузір’я». У 2004 році отримав другу нагороду — за другопланову акторську роботу у виставі «Море. Ніч. Свічки», а у 2012 — третю, за пластичне рішення дитячої вистави «Пасажир у валізі». Четверта статуетка була вручена акторові за жіночу роль старої польської єврейки мадам Рози у постановці за романом Ромена Гарі «Життя попереду» («Все життя попереду»).

У жовтні 2014 року Сомову присвоєно звання народного артиста України.

Професор кафедри театрального мистецтва Київського міжнародного університету (КіМУ).