Alice Munro

Еліс Енн Манро (англ. Alice Ann Munro, нар. 10 липня 1931, Вінґем, Онтаріо, Канада) — канадська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури за 2013 рік та Букерівської премії, триразовий лауреат канадської премії генерал-губернатора в галузі художньої літератури. Її батько — фермер Роберт Ерік Лейдлоу, мати — шкільна вчителька Енн Кларк Лейдлоу. Еліс почала писати у підлітковому віці і опублікувала своє перше оповідання «Виміри тіні» у 1950 році під час навчання в університеті Західного Онтаріо (Western University), де вивчала англійську мову з 1949 року. У цей період вона працювала офіціанткою, на збиранні тютюну, в бібліотеці. У 1951 покинула університет, вийшла заміж за Джеймса Манро, з яким разом вчилася і переїхала до Ванкувера. У них народилися доньки Шейла (1953), Кетрін (1955) і Дженні (1957), але Кетрін померла через 15 годин після народження. У 1963 родина переїхала до Вікторії, де Еліс відкрила книгарню під назвою «Книги Манро». У 1966 році народилася донька Андреа. Еліс Манро і Джеймс розлучилися у 1972 році. Еліс повернулася до Онтаріо і почала працювати в Університеті Західного Онтаріо. У 1976 одружилася з географом Джеральдом Фремліні. Подружжя переїхало на ферму неподалік від Клінтона, Онтаріо. Пізніше родина переїхала з ферми до міста.