Петро Горін

Горін Петро Петрович з’явився на світ 8 червня 1930 року. У 22 роки молодий артист випустився з театрального інституту імені Луначарського і 2 роки працює в Куйбишевському театрі драми імені Горького. З 1961 до 1962 року виступає до Московського театру «Современник». З 1962 року актор грав у спектаклях Ленінградського театру імені Ленінського комсомолу протягом 18 років. За цей час Петро Горін запам’ятався глядачам образами Мекки-Ножа (Тригрошова опера) і Сірано в п’єсі Е. Ростана. Завдяки образу Сірано, Горіну запропонували роботу в Ленінградському драматичному театрі імені Пушкіна. Там артист провів свої кращі творчі роки, закріпивши свій професіоналізм. В Пушкінському театрі глядачі оцінили такі ролі Петра Горіна, як Голіков (Межа можливого, 1981), Сумароков (Доки б’ється серце, 1981), та інші. У 1957 році Петро Горін став заслуженим артистом Латвії. За свою кар’єру Петро зіграв не тільки в безлічі вистав, а й у ряді кінофільмів. З 1966 до 1988 року глядачі споглядали такі фільми з Петром Горіним, як “Мальчик и девочка” (1966), “Жизнь Матвея Кожемякина” (1967), “Белый флюгер” (1969), “Круг” (1972), “Предел возможного” (1981) та інші. 11 березня 2008 року артист помер.