Jalil Lespert

Джаліль Леспер

Джаліль Леспер
Актор, режисер, сценарист
Джаліль Леспер — французький актор, режисер і сценарист, здобув популярність після ролей у фільмах «Маркіз де Сад», «Тільки не в губи», «Не кажи нікому» і «Знесилившись». Джаліль народився 18 вересня 1976 року в Парижі в сім'ї актора Жана Леспера і матері алжирки, яка працювала юристом. До того як стати актором Джаліль вивчав юриспруденцію з волі своєї матері. Акторський дебют Леспера відбувся в 1995 році в короткометражній стрічці Лорана Канте «Пляжні ігри», де він працював на знімальному майданчику разом зі своїм батьком. Перша головна роль у творчій кар'єрі актора була у французькій мелодрамі Жака Мейллота «Наші щасливі дні», що вийшла на екрани в 1999 році. А в наступному році Джаліль з'явився в головній ролі Френка в драмі режисера Лорана Канте (у якого колись відбувся дебют актора) «Людські ресурси», за що в 2001 році був нагороджений премією «César» як найбільш багатообіцяючий актор. Акторська кар'єра Леспера набирала обертів, і за кілька років на екрані він встиг з'явитися в більш десяти різних фільмів, охоплюючи широкий діапазон різних образів. Джаліля можна було побачити в ролі Августина в біографічній драмі «Маркіз де Сад» (2000) Бенуа Жако, в ролі Філіпа в мелодрамі Саманти Ленг «Ідол» (2002), наркомана Деніела в драматичній стрічці «Життя мене вбиває» режисера Жана-П'єра Синапі, в ролі Чарлі в музичному фільмі Алена Рене «Тільки не в губи», де також знімалася Одрі Тоту та багатьох інших фільмах. Леспер практично ніколи не знімався в серіалах, винятком є французький кримінальний серіал «Нічний Пігаль» (2009), де актор виконав головну роль. У 2005 році Джаліль Леспер вперше звернувся до режисури, його перша короткометражна стрічка «De retour» вийшла в 2005 році, в якій він також виступив співавтором сценарію разом з Олів'є Адамом. А через два роки він завершив роботу над дебютним повнометражним фільмом — драмою «24 заходи», знятої ним за власним сценарієм. У 2011 році на екрани вийшла детективна драма Джаліля «Зустрічний вітер» з Бенуа Мажимель і Ізабель Карре в головних ролях. А в 2013 відбулася прем'єра його біографічної драми про життя знаменитого модельєра «Ів Сен-Лоран», у головній ролі якого з'явився П'єр Ніне. Паралельно з цим Леспер продовжував зніматися у фільмах своїх колег. У 2012 році його можна було побачити в ролі Омара в телевізійній картині «Тисяча і одна ніч» італійського режисера Марко Понтекорво, в 2013 він виконав одну з головних ролей у драмі Франсуа-Хав'єр Вайвза «Ланди», а через рік з'явився перед глядачами в образі головного героя Алекса в картині Олів'є Панша «Знесилившись». Джаліль Леспер одружений на французькій актрисі і Міс Франції Соні Ролланд, з якою виховує первістка.
Джаліль Леспер — французький актор, режисер і сценарист, здобув популярність після ролей у фільмах «Маркіз де Сад», «Тільки не в губи», «Не кажи нікому» і «Знесилившись». Джаліль народився 18 вересня 1976 року в Парижі в сім'ї актора Жана Леспера і матері алжирки, яка працювала юристом. До того як стати актором Джаліль вивчав юриспруденцію з волі своєї матері. Акторський дебют Леспера відбувся в 1995 році в короткометражній стрічці Лорана Канте «Пляжні ігри», де він працював на знімальному майданчику разом зі своїм батьком. Перша головна роль у творчій кар'єрі актора була у французькій мелодрамі Жака Мейллота «Наші щасливі дні», що вийшла на екрани в 1999 році. А в наступному році Джаліль з'явився в головній ролі Френка в драмі режисера Лорана Канте (у якого колись відбувся дебют актора) «

Каталог відео