Ilya Ilf

Ілля Ільф

Ілля Ільф
Ілля́ Арно́льдович І́льф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, нар. 3 (15) жовтня 1897, Одеса — пом. 13 квітня 1937, Москва) — радянський письменник, гуморист і фейлетоніст українського єврейського походження. У співавторстві з Євгеном Петровим написав кілька книг, найвідоміші з яких «Дванадцять стільців» (1928) і «Золоте теля» (1931). Народився в родині банківського службовця Ар'є Беньяміновича (1863—1933) і Міндлі Аронівни (в дівоцтві Котлова; 1868—1922) Файнзільберг, родом з містечка Богуслав Київської губернії (сім'я переїхала до Одеси між 1893 і 1895 роками). В 1913 закінчив технічну школу, після чого працював у креслярському бюро, на телефонній станції, на військовому заводі. Після революції був бухгалтером, журналістом, а потім редактором у гумористичних журналах. Був членом Одеського союзу поетів. В 1923 приїхав у Москву, став співробітником газети «Гудок». Ільф писав матеріали гумористичного й сатиричного характеру — в основному фейлетони. У ранніх нарисах, розповідях і фейлетонах Ільфа неважко знайти думки, спостереження і деталі, згодом використані в спільних творах Ільфа і Петрова. У 1925 році відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926-го починається їхня спільна робота, на перших порах складається у створенні тем для малюнків і фейлетонів в журналі "Смехач" і обробці матеріалів для газети "Гудок". Першою значною спільною роботою Ільфа і Петрова (Євгена Петрова) став роман «Дванадцять стільців». Так почалася творча співпраця Іллі Ільфа та Євгена Петрова. Робота над романом розпочалася у 1927 році, опублікований вперше був у 1928 році в журналі "30 днів" і в тому ж році вийшов окремою книгою. Історія про великого комбінатора була написана менш ніж за півроку. Основу роману Ільфу і Петрову підказав Валентин Катаєв, саме йому вони і присвятили пізніше свій твір. Цензура в ті часи була жорстка — до виходу книги у світ, її неабияк скоротили. Але процес чистки на цьому не закінчився. Ще 10 років «12 стільців» будуть жорстко редагувати і змінювати. У підсумку книга скоротиться майже на третину. Згодом у співавторстві з Євгенієм Петровим написано
Ілля́ Арно́льдович І́льф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, нар. 3 (15) жовтня 1897, Одеса — пом. 13 квітня 1937, Москва) — радянський письменник, гуморист і фейлетоніст українського єврейського походження. У співавторстві з Євгеном Петровим написав кілька книг, найвідоміші з яких «Дванадцять стільців» (1928) і «Золоте теля» (1931). Народився в родині банківського службовця Ар'є Беньяміновича (1863—1933) і Міндлі Аронівни (в дівоцтві Котлова; 1868—1922) Файнзільберг, родом з містечка Богуслав Київської губернії (сім'я переїхала до Одеси між 1893 і 1895 роками). В 1913 закінчив технічну школу, після чого працював у креслярському бюро, на телефонній станції, на військовому заводі. Після революції був бухгалтером, журналістом, а потім редактором у гумористичних журналах. Був членом Одес

Каталог відео