Anthony Hopkins

Ентоні Гопкінс

Ентоні Гопкінс
Актор, режисер, композитор, сценарист, продюсер
Філіп Ентоні Гопкінс (Хопкінс) народився 31 грудня 1937 року в Уельсі, у місті Мергі (Порт-Талбот), Великобританія, у родині пекарів Річарда і Мюріел Гопкінс. Батьки Тоні – Дік і Мюріел – працювали вдень і вночі у власній пекарні, збирали грошенята і жили за принципом «як би чого не вийшло». «Чим старший, тим більше я стаю схожим на мого любого татка, – іронізує Гопкінс (як і всі валлійці, він не чужий самоіронії). – Я, як і він, наприклад, постійно ходжу і вимикаю світло – електрику економлю. Ненавиджу марнотратство». Що правда, то правда. На зйомках «Дракули Брема Стокера» Ентоні вщент розсварився з режисером Френсісом Копполою. Знаєте через що? Через неекономне витрачання паперу! Потрібно сказати, що вартість реквізиту, розбитого при цьому розлюченим актором, набагато перевищувала вартість паперу.

Найбільш нещадним борцем із марнотратством у родині був дід – маленький домашній тиран, який тримав у страху всіх, а особливо свого онука Тоні. Коли тридцять років потому Гопкінсу-акторові довелося зіграти Гітлера, він не раз згадав «доброго дідуся» – «могутнє, нещадне і сентиментальне чудовисько». У дитинстві Ентоні найчастіше відчував два почуття: нудьгу і страх. Усе життя в затхлому, обивательському Порт-Телботі здавалася йому нестерпно тужливим, і брати в ньому участь (дружити з кимось, чимось захоплюватися, та й просто готувати шкільні уроки) Ентоні не бажав. «Антисоціальний тип» – так його називали чуйні шкільні вчителі і частенько лупцювали за це лінійкою по голові. «Я відчував, що не такий, як інші. У мені постійно сидів страх, що у мене просто "не всі вдома". Єдині люди, які були мені цікаві, – це актори. Чутки про їхнє яскраве життя хвилювали мене». З горем навпіл закінчивши школу, Гопкінс назавжди покинув рідне і ненависне місто.

Маніяк Ганнібал Лектер із «Мовчання ягнят», що поїдає печінку свого ворога з гарніром із квасолі, зробив Гопкінса своїм для американських глядачів. До цього маститий актор значився серед хоч і шанованих, але маловідомих «англійських снобів». У 1991-му Ентоні Гопкінс отримує «Оскара». У 1992 році Гопкінс брав участь у фільмі «Кінець Говарда». А у фільмі «Дракула Брема Стокера», а також фільмі «Легенди осені» Гопкінс зіграв разом із Бредом Піттом. У цьому ж році виходить «Дорога на Веллвілл».

У 1998 році Гопкінс зіграв у фільмі «Знайомтеся, Джо Блек», де знову його партнером стає Бред Пітт. Потім була «Маска Зорро» за участю Антоніо Бандераса і Кетрін Зети-Джонс. До цього фільму, незважаючи на всю умовність сюжету, Гопкінс поставився цілком серйозно, і його участь додала картині особливий, тонкий шарм.

У 1999 виходить «Інстинкт». З наступних його робіт можна відзначити участь в екранізації шекспірівського «Тіта Андроніка» за участю Джессіки Ланж. У 2000 році він грає епізодичну, але виразну роль у фільмі «Місія Неможлива 2».

12 квітня 2000 Ентоні Гопкінс став громадянином США, однак йому було дозволено залишити британське лицарське звання і титул «сер». У 2001 актор бере участь у повнометражній екранізації роману Стівена Кінга «Серця в Атлантиді» й у фільмі Алека Болдуїна «Диявол і Деніел Вебстер». А також на екрани виходить продовження історії Ганнібала Лектора з участю Ентоні Гопкінса «Ганнібал», де він захоплююче продовжив показувати життя маніяка.

2002 року на екрани вийшла шпигунська, а заодно і досить комедійна картина Джоеля Шумахера «Погана компанія», у якій Гопкінс зіграв з Крісом Роком. І звичайно ж ще одне продовження історії знаменитого Ганнібала Лектора, точніше початок історії з ним – «Червоний Дракон», у якому також взяли участь Едвард Нортон, Емма Вотсон, Гарві Кейтель. У 2003 році Гопкінс знявся у фільмі «Заплямована репутація». Компанію йому склали такі відомі люди, як Ніколь Кідман і Гері Сініз. Чудова мелодрама, наповнена ностальгією, зрадою і любов'ю...

Філіп Ентоні Гопкінс (Хопкінс) народився 31 грудня 1937 року в Уельсі, у місті Мергі (Порт-Талбот), Великобританія, у родині пекарів Річарда і Мюріел Гопкінс. Батьки Тоні – Дік і Мюріел – працювали вдень і вночі у власній пекарні, збирали грошенята і жили за принципом «як би чого не вийшло». «Чим старший, тим більше я стаю схожим на мого любого татка, – іронізує Гопкінс (як і всі валлійці, він не чужий самоіронії). – Я, як і він, наприклад, постійно ходжу і вимикаю світло – електрику економлю. Ненавиджу марнотратство». Що правда, то правда. На зйомках «Дракули Брема Стокера» Ентоні вщент розсварився з режисером Френсісом Копполою. Знаєте через що? Через неекономне витрачання паперу! Потрібно сказати, що вартість реквізиту, розбитого при цьому розлюченим актором, набагато перевищувала варті

Каталог відео