Михайло Калінін

Калі́нін Миха́йло Іва́нович (нар. 7 (19) листопада 1875, с. Верхня Трійця[ru], Корчевский повіт[ru], Тверська губерния, Російська імперія — 3 червня 1946, Москва, РРФСР, СРСР) — російський революціонер, радянський державний і партійний діяч. З 1919 року і до своєї смерті Калінін займав найвищу посаду (в різні роки іменувалася по-різному) в органах державної влади РРФСР, а потім і в СРСР. У 1919 році Лев Троцький назвав його «всеросійським старостою», після 1935 року його стали називати «всесоюзним старостою». Член ЦК ВКП(б) (1919—1946). Кандидат в члени Політбюро ЦК ВКП(б) (1919—1926), член Політбюро ЦК ВКП(б) (1926—1946). Член Оргбюро ЦК ВКП(б) (1919—1920, 1924—1925), кандидат в члени Оргбюро ЦК РКП(б) (1921—1924). Делегат IV, VIII—XVIII з'їздів партії. Герой Соціалістичної Праці. Народився в селі Верхня Трійця Тверської губернії в селянській родині Івана Калиновича Калініна (1855—1907). Закінчив початкове земське училище, після чого вступив на службу лакеєм до сусіда-поміщика Дмитра Мордухай-Болтовского. У 1889 році разом з хазяїном переїхав у Санкт-Петербург. У 1893 році вступив учнем на Санкт-Петербурзький патронний завод, в 1895 році перейшов токарем на Путиловський завод, де брав участь в нелегальному гуртку, який увійшов у ленінський Петербурзький «Союз боротьби за визволення робітничого класу». У липні 1899 року разом з іншими членами марксистського гуртка був заарештований і після 10-місячного тюремного ув'язнення висланий в Тифліс. Там він продовжував революційну діяльність у складі центральної групи тифлиської соціал-демократичної організації, за що був знову заарештований і в березні 1901 року висланий у Ревель. Там він працював слюсарем на заводі «Вольта» і організував підпільну друкарню. У січні 1903 року Михайла Калініна знову заарештували і відправили в петербурзьку в'язницю «Хрести». У липні 1903 роки знову висланий у Ревель. З 1904 по 1905 рік відбував заслання в Олонецькій губернії. У 1906 році одружився з Катериною Іванівною (Іоганівною) Лорберг (1882—1960), ткалею з Ревеля, естонкою за національністю. Це був насамперед «партійний» шлюб, завдяки одруженню Калінін зміг отримувати в тюрмі партійну пресу. Брав участь у першій російській революції 1905—1907 років. На 6-й конференції РСДРП[ru], що відбулася 1912 року в Празі був висунутий кандидатом для кооптації в ЦК РСДРП і введений до складу Російське бюро ЦК РСДРП[ru].