Мішель Серро

Перші кіноролі Мішеля Серро були в основному продовженням його роботи в кабаре: разом з Дері він грає в комедіях «Ax, прекрасні вакханки!» і «Прекрасна американка», з Пуаре – у «Вбивці і злодії», підіграє де Фюнесу у стрічках «Під світлом місяця в Мобежі», «Ми вирушаємо в Довіль», «Гра карамболем», «...І в сиру землю лягти». Численні гострохарактерні ролі ледь не зробили його бранцем однієї комедійної маски. Однак, від ролі до ролі відточуючи майстерність, Серро до середини 1970-тих досягає рівня гри, який знаходить визнання не тільки у глядацької аудиторії, а й у колег за професією. Справжнім тріумфом Серро-коміка стає роль трансвестита Заза, зіграна ним у виставі «Клітка для диваків», а потім – і в однойменному фільмі. Придумана і поставлена Жаном Пуаре в 1973 році вистава про немолоду парочку геїв витримала 900 вистав і зібрала у цілому 1,8 мільйона глядачів. У 1978 році «Клітку» переніс на екран Едуар Молінаро, замінивши Пуаре в ролі «чоловіка» Заза на Уго Тоньяцці. Стрічка мала колосальний успіх, номінувалася на «Оскар», а Серро отримав за неї свій перший «Сезар». Пізніше були зняті два сіквели цієї популярної комедії, причому за другу «Клітку для божевільних» актора знову висували на «Сезар».

Наприкінці 1970-тих Серро рішуче виходить за рамки комедійного жанру, починаючи грати в психологічних і кримінальних драмах характери на межі психопатології. Актора тепер цікавлять персонажі з «подвійним дном»: добропорядний обиватель, який викинув свою дружину у вікно («Орел або решка»), чи «привласнив» собі чужу, користуючись її амнезією («Приготуйте носові хустки»), блискучий нотаріус, який зізнався у вбивстві, якого не скоював («Під попереднім слідством», другий «Сезар» Серро). Можливо, однією з причин зміни амплуа став незмірний особистий біль, пережитий у цей час актором: Серро був одружений на жінці, яку зустрів ще наприкінці 40-вих, у них було дві доньки – Наталі і Кароліна, і в 1977 році Кароліна померла. Незважаючи на похилий вік, Серро продовжував активно працювати в кіно і в 1990-ті, і на початку нового століття. Кількість зіграних ним кіноролей наближається до 150. У 1995 році він отримав свого третього «Сезара» за роль у фільмі Клода Соте «Неллі і мсьє Арно».