Нонна Мордюкова

Но́нна Ві́кторівна Мордюко́ва (справжнє ім'я Ноябрина; 25 листопада 1925, Костянтинівка, Донецька область, УРСР, СРСР — 6 липня 2008, Москва, Росія) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1965). Народна артистка РРФСР (1969). Народна артистка СРСР (1974). Лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1973). Лауреат кінопремії Ніка в номінації «Честь і гідність» (2004). Ще з дитячих років вона мріяла зніматися в кіно, але війна перешкодила збутися її планам. Під час окупації в Краснодарському краї їй доводилося ховатися від гітлерівців, щоб уникнути відправки на примусові роботи до Німеччини. У 1945 році поступила у ВДІК, в акторську майстерню Бориса Бібікова і Ольги Пижової. Закінчила його в 1950 році. У 1950—91 — актриса Державного Театру-студії кіноактора. За свою кар'єру Нонна Мордюкова знялася приблизно в 60 фільмах. Її дебют в кіно відбувся в 1948 році, коли вона ще студенткою першого курсу ВДІКу зіграла роль Уляни Громової у фільмі режисера Сергія Герасимова «Молода гвардія». Ця робота принесла актрисі перший успіх, Державну премію, а також зміни в особистому житті. В 1948 році вона вийшла заміж за молодого актора В'ячеслава Тихонова і 28 лютого 1950 у них народився син Володя. Володимир Тихонов був одружений з актрисою Наталією Варлей. 11 червня 1990 року син помер від серцевої недостатності, яка розвинулась через вживання наркотиків. Шлюб Мордюкової і Тихонова тривав 13 років. Ангелом-хоронителем сімейства Мордюкової — Тихонова була мама актриси Ірина Петрівна, яка благала дочку не йти від чоловіка. Наступного дня після похорону матері Мордюкова і Тихонов розлучились. Після «Молодої гвардії» Мордюкової довго не пропонували ролей, і лише в 1954 році режисер Михайло Швейцер запросив її на проби в свою картину «Чужа рідня». Не зважаючи на те, що Мордюкова не сподобалася художній раді, Швейцер наполіг, щоб саме Нонна зіграла головну героїню — Стешу. Після виходу фільму на екрани Мордюкова стала по-справжньому знаменитою.