Ераст Гарін

Ераст Павлович Гарін (рос. Эраст Павлович Гарин, справжнє прізвище Герасимов; 28 жовтня (10 листопада) 1902, Рязань, Російська імперія — 4 вересня 1980, Москва, РРФСР) — радянський російський актор театру і кіно, режисер, сценарист. Народний артист СРСР. У 1919 році Гарін закінчив Рязанську гімназію і пішов добровольцем в Червону Армію. У 1919—1921 роках, будучи червоноармійцем, грав на сцені Рязанського гарнізонного театру (першому самодіяльному театрі Червоної Армії). Тоді ж взяв сценічний псевдонім «Гарін». З цим театром потрапив до Москви, де був помічений Всеволодом Мейєрхольдом, який першим оцінив талант молодого актора і запросив його в свою студію. У 1921 році Гарін поступив в студію, а в 1922 році перейшов в Театр імені В. Е. Мейерхольда (ГосТиМ), де пропрацював до 1936 року. Грав у виставах «Трест» за романом Іллі Еренбурга; «Мандат» за п'єсою Миколи Ердмана; «Ревізор» за п'єсою Миколи Гоголя; «Горе розуму» за п'єсою «Горе від розуму» Олександра Грибоєдова, «Останній рішучий» за п'єсою Всеволода Вишневського і інших. Паралельно з роботою в театрі в 1926 році закінчив Державні експериментальні театральні майстерні Наркомосу РРФСР (ГЭКТЕМАС). У 1934 році співпрацював з Робочим театром Пролеткульту, художнім керівником якого був Сергій Ейзенштейн. У 1936 році, бажаючи спробувати себе в самостійній творчості, перейшов від Мейерхольда в Ленінградський театр Комедії, де працював актором і режисером до 1950 року.