Ірина Волкова

Ірина Волкова — російський режисер, сценарист і монтажер. За свою ще нетривалу творчу кар'єру вона встигла попрацювати з різними видами кіно (документальні стрічки, ігрові фільми і один мультфільм), поставити один спектакль і зайнятися викладацькою діяльністю. Ірина виросла в звичайній російській сім'ї, її мати займалася технічними науками, а з боку батька були родичі з театральної стихії (актори і режисери). З юних років дівчина захоплювалася співом і танцями. Рідні й знайомі були впевнені в тому, що Ірина обере акторську спеціальність, однак, як зізналася Волкова в одному зі своїх інтерв'ю, виступи на сцені було не тим, чим їй хотілося б займатися по життю. Їй більше подобалося спостерігати за процесом підготовки до різних свят і виступів. Деякий час Ірина провела в Хатанзі (в маленькому селищі на півострові Таймир). Перебуваючи практично на краю цивілізації, Волкова могла тільки мріяти про вступ до ВДІКу. Так вона спочатку здобула освіту в Красноярському університеті, де вивчилася на журналіста. А вже в 25-річному віці закінчила Вищі курси режисерів і сценаристів. Першою кінострічкою, яка вразила Ірину і надихнула на подальший творчий шлях, стала картина Еміра Кустуріци «Час циган», на перегляд якої 9-річна Іра потрапила разом з мамою в Ленінграді. Саме в темному залі кінотеатру при перегляді фільму Волкова стала задаватися питаннями про те, як створюють кіно і хто такий режисер. Ще під час навчання в Красноярську Ірина попросилася на практику на місцеву кіностудію, де якраз в той час проходила робота над створенням документального фільму. Волковій пощастило попрацювати асистентом у випускників Вадима Юсова — С. Чаплинського та І. Зайцевої. Сама Ірина зняла документальну картину «Всередині» про лікарів, що працюють з бездомними. Хоча Волкова зізналася, що живить більший інтерес до роботи над ігровими стрічками, від документальної практики відмовлятися не збирається, головне, на думку режисера, бути захопленою темою картини. У 2010 році Ірина разом з режисером Ігорем Михайлусем працювала над створенням телевізійного серіалу про мафію радянського періоду «Казнокради», після чого зайнялася роботою над телевізійною мелодрамою «Виключення з правил». І паралельно вона взялася за створення свого першого самостійного ігрового фільму «Діалоги». У 2007 році Волкова поставила виставу «Рятувальні роботи на березі уявного моря», що проходила на сцені «Театра. док» в тандемі з білоруським сценаристом Костянтином Стешиком. Ірині та Костянтину виявилося дуже комфортно працювати в парі, так вони вирішили спробувати разом створити кінотвір. У фільмі «Діалоги» Стешик виступив в якості співавтора сценарію разом з Іриною Волковою. Картина складається з п'яти новел, які уміщують в собі п'ять різних історій одного життя в різних персонажах. Збором окремих пазлів стрічки в загальне «полотно» фільму також займалася сама Ірина, яка виступила і в якості монтажера. У головних ролях «Діалогів» знялися російські актори Євген Стичкін, Ольга Аксьонова, Володимир Меньшов, київський актор Олексій Юдніков і багато інших. Робота над фільмом тривала три роки і вперше завершена версія стрічки була продемонстрована світу в кінці квітня 2014 року. Фінальна новела фільму «Чайка» окремо від усіх була показана ще перед офіційною прем'єрою в рамках програми «Відкритий світ» в Нью-Йорку, також картина вже в завершеному вигляді потрапила на російський фестиваль «Кінотавр». Через рік Волкова взяла участь у створенні епізодів російського детективного серіалу «Зниклі без вести», а зараз працює над зйомками свого другого повнометражного фільму — пригодницької сімейної стрічки «Скарб».