Сара Джессіка Паркер

Сара Джессіка Паркер народилася 25 березня 1965 в Нельсонвіллі, містечку штату Огайо. Після розлучення з батьком Сари Стівеном Паркером її мати Барбара вийшла заміж за Пола Форста, що вже мав чотирьох дітей, до яких і приєдналися Сара, двоє її братів і сестра. З дитинства навчалася танцям і балету. Сара з юних років почала брати участь у бродвейських постановках, включаючи таку відому як «Безневинні». Вже професійною артисткою (чому сприяло старанне навчання в Американській школі балету і професійній дитячій школі), Сара разом зі своїми братами і сестрами знялася у фільмі «Звуки музики» і забезпечила собі головну роль у ще одній відомій бродвейській постановці – «Енні». Незабаром Сара вступає до вищої школи Двайта Морроу, вдало поєднуючи навчання з роботою, поповнюючи своє професійне резюме все новими ролями. У цей період вона активно починає зніматися в телевізійних серіалах. Це зробило Сару впізнаваною серед мільйонів американців.

Після закінчення школи Сара вирішила повністю віддати себе акторській професії, тому перспектива подальшого навчання та здобуття вищої освіти вже перестала її цікавити. Тепер вона з головою йде в кіно- і телепроекти. Сара чудово виглядала на екрані як в ролях другого плану у фільмах «По дорозі в завтра», «Футлуз», так і в головній ролі в підлітковому кінохіті «Дівчата хочуть розважатися». Картини виявилися цілком успішними, але все ж цього виявилося мало для того, щоб молода амбітна актриса була зведена в ранг зірки. І після низки невеликих фільмів типу «Рік мого життя», «Кімната нагорі», «Політ навігатора», «Рівне правосуддя», Сара нарешті отримує роль коханки героя Стіва Мартіна в комедії 1991 року «Лос-анджелеська історія». Незабаром пішли і більш значущі ролі у фільмах: «Медовий місяць у Лас-Вегасі» (1992), де вона зіграла в парі з Ніколасом Кейджем (до речі, в цій ролі розкрився природжений комедійний талант Сари); «Фокус-покус» (1993) ; «На відстані удару» (1993) з Брюсом Віллісом, в знаменитій картині «Ед Вуд» (1994). Сара з дитинства була великою фанаткою творчості Вуді Аллена, і ось їй пощастило знятися разом з прославленим режисером у телефільмі «Сонячні хлопчики» (1995) і в тому ж році отримати головну роль у фільмі «Рапсодія Маямі».

1996 виявився одним із найбільш напружених в кар'єрі Паркер. Він ознаменувався роботами у фільмах «Клуб перших дружин», «І якщо Люсі впаде», «Крайні заходи», «Марс атакує!». Роблячи собі ім'я в кіно, Сара паралельно заробляла «бали» на театральній сцені: у головній ролі... собаки (важко собі уявити, але це так!) у постановці «Сільвія», а також у бродвейських постановках «Як досягти успіху в бізнесі, нічого не роблячи» (виконувала роль на пару зі своїм нинішнім чоловіком Метью Бродеріком). Була номінована на нагороду Tony-Award. Та справжня зірка Сари запалилася, коли вона постала в образі журналістки Керрі Бредшо в телесеріалі «Секс у великому місті». Перемога Сари в 2000 році в номінації «Краща актриса» на церемонії вручення нагород «Золотий Глобус» лише підкреслила той факт, що вона відіграє роль Сари так, начебто та була написана спеціально для неї. Наступні два роки також принесли їй «Золоті Глобуси» у тій же номінації. Визнана персоною, яка здійснила найвдаліший прорив в акторській кар'єрі, Паркер, так само, як і серіал, сюжет якого побудований навколо сексуального життя чотирьох подруг у виконанні Паркер, Кім Каттралл, Синтії Ніксон і Крістін Девіс, стали одним із найбільших хітів як серед критиків , так і серед глядачів.

Незважаючи на образи, створювані актрисою на екрані, у тому числі і самотньої серцеїдки Керрі в серіалі «Секс у великому місті», у житті Сари було чимало «вітряних коханців», включаючи таких знаменитостей як Роберт Дауні-молодший і Джон Ф. Кеннеді-молодший. Тепер уже кілька років вона щаслива в шлюбі з соратником по цеху – актором Метью Бродеріком. А зовсім недавно їхня сім'я поповнилася – у Сари народився хлопчик. У вільний від зйомок і продюсування свого серіалу час Сара бере активну участь у діяльності Голлівудського жіночого політичного комітету і є представницею ЮНІСЕФ з кіномистецтва. Інші її роботи на великому екрані – це фільми «Життя за кадром», «Дадлі Справедливий» і комедія «Життя без Діка».