Сергій Бондарчук

Радянський і російський актор, режисер, сценарист і оператор. Сергій Федорович Бондарчук народився 25 вересня 1920 року в Білозерці, Херсонський повіт, Херсонська губернія, УСРР, СРСР, у селянській родині Тетяни Василівни та Федора Петровича Бондарчуків. Майбутній актор виріс у Єйську та Таганрозі, де відвідував Школу №4 Таганрога та Школу № 2 Єйська. Уже в ті роки він почав виступати на малих театральних сценах. Сергій навчався в Ростовському театральному училищі в період із 1938 по 1941 роки, після чого 1 рік виступав на сцені Театру Червоної Армії у Грозному, а пізніше служив із 1942 по 1946 роки в рядах Червоної армії. Після дембеля Бондарчук став випускником ВДІКу в Москві в 1948 році. Дебют актора в кіно відбувся в 1948 році з непоганих фільмів Олександра Довженка "Мічурін" і Сергія Герасимова "Молода гвардія". Уже в 1952 році він став Народним артистом СРСР. Наступні цікаві проекти в життя Сергія прийшли протягом 1959-1960 років. Тут варто відзначити "Доля людини" (1959 + режисура), "Серьожа" (1960). Чимала популярність до Бондарчука також прийшла у проміжку часу між 1965 і 1975 роками. Тоді актор, а за сумісництвом ще й режисер і сценарист, узяв участь у створенні картин "Війна та мир", "Війна та мир: Андрій Болконський" (обидві 1965), "Війна та мир: 1812 рік", "Війна та мир: П'єр Безухов" (обидві 1967), "Вони воювали за Батьківщину" (1975). Сергій Бондарчук був тричі одружений: із Євгенією Білоусовою (син Олексій), із акторками Інною Макаровою (дочка Наталія) і з Іриною Скобцевою (син Федір і дочка Олена). Сергій Бондарчук помер 20 жовтня 1994 року.