Джеральдін Чаплін

Американська актриса і сценарист. Народилася в Санта-Моніці, Каліфорнія, США. Вона була першою дитиною в шлюбі Чарлі Чапліна і його останньої дружини, Уни О’Ніл. Здобула освіту в школі-інтернаті в Швейцарії. В 1961-1963 — вчилася в Королівській балетній школі в Лондоні. У віці восьми років з'явилася на екрані у фільмі Чапліна "Вогні рампи" (1952). Надалі пішла по стопах батька, ставши актрисою, після того, як залишила мрію танцювати у балеті. Режисер Девід Лін обрав Чаплін на роль Тоні, відданої дружини головного персонажа його оскароносної мелодрами "Доктор Живаго" (1965). В 1970-х актриса з'явилася в декількох фільмах режисера Роберта Олтмена: "Нешвілл" (1975), "Буффало Білл та індійці" (1976), "Весілля" (1978). Вона також знялася в дев'яти картинах режисера Карлоса Саури, включаючи картини "Вигодуй ворона" (1976), "Еліза, життя моє" (1977) і "Мамі виповнюється 100 років" (1979). Чаплін зіграла роль своєї бабусі Ханни Чаплін в біопіку про свого батька "Чаплін" (1992). Тричі була номінована на премію "Золотий глобус" за ролі у фільмах "Доктор Живаго" (1965), "Нешвілл" (1975) і "Чаплін" (1992). Продовжує активну творчу діяльність знімаючись у кіно, серед її останніх робіт такі фільми як "Потаєне" (2005), "Притулок" (2007), "Ловці привидів" (2007), "Щоденники німфоманки" (2008), "Зображення смерті" (2009), "Людина-вовк" (2010) та інші.