Дженніфер Білз

Американська актриса. Народилася у Чикаго, Іллінойс, США. Свою яскраву зовнішність Дженніфер Білз успадкувала від батька-афроамериканця і матері-католички ірландського походження. Зростала у Чикаго, в підлітковому віці підробляла моделлю і дитячою нянькою. Дебют Білз у кіно (але без згадувань в титрах) відбувся в 1980 році у фільмі "Мій охоронець" (My Bodyguard). Паралельно вона поступила в Йельський Університет, де вивчала американську літературу. Дженніфер подорожувала по Європі коли її агент викликав її до Нью-Йорка на проби для проекту, який був жіночим варіантом "Лихоманки суботнім вечором" ("Sаturday Night Fever"). З тисяч молодих актрис продюсерів Дона Сімпсона і Джері Брукхаймера вразила саме Білз, яка і отримала свою першу головну роль. "Танець-спалах" (1983) став тим проривом, який в момент зробив з неї зірку. Після зйомок Білз повернулася в Йель закінчувати навчання, а в 1986 році вийшла заміж за режисера Олександра Рокуелла, в декількох фільмах якого згодом знялася, у тому числі комедійній драмі "У супі" (1992), що отримала Гран-Прі на фестивалі незалежного кіно в Санденсі. Шлюб був розірваний в 1996 році. В період середини 80-х-початку 90-х Дженніфер Білз знімалася у фільмах, що не викликали особливого резонансу і не зробили помітного впливу на її акторську кар'єру. Значною мірою це були низкобюджетні фільми такі як "Наречена" (1985), "Поцілунок вампіра" (1989), Кров і бетон (1991). Середина 90-х ознаменувалася створенням Білз яскравих, характерних образів у фільмах — "Місіс Паркер і порочне коло" (1994), "Д'явол в блакитному платті" (1995), а також "Останні дні диско" (1998). Вона знову повернулася на великий екран в 2001 році в картині з блискучим акторським складом, яку режисували Дженніфер Джейсон Лі і Алан Каммінг "Ювілей", за якою послідував "Хитрий Роджер" (2002). Окрім інших достоїнств Дженніфер володіє прекрасним голосом, що не одного разу демонструвала в своїх фільмах.