Маріанджела Мелато

Маріанджела Мелато (італ. Mariangela Melato; 19 вересня 1941 — 11 січня 2013) — італійська акторка театру і кіно. Вивчала акторську майстерність в Міланській театральної академії. Вперше на екрані Маріанджела Мелато з'явилася в 1970 році у фільмі Пупі Аваті «Thomas e gli indemoniati» в ролі Зої. Маріанджела Мелато — одна з найпопулярніших європейських актрис 70-х років. Успіх актрисі принесли ролі — Лідії в політичній драмі Еліо Петрі «Робітничий клас іде в рай» (1971, премія «Срібна стрічка», 1972), Фіорелла у фільмі Ліни Вертмюллер «Ображена честь Мімі-металурга» (1972, премія «Срібна стрічка», 1973), Джованна в комедії режисера Стено «Поліцейська» (1974, премія «Давид ді Донателло», 1975), Мара Кастореллі у сумній комедії Маріо Монічеллі «Дорогий Мікеле» (1976, премія «Давид ді Донателло», 1977, премія «Срібна стрічка», 1977), Офелія Пекораро в комедії Луїджі Коменчіні «Кіт» (1977,"Давид ді Донателло", 1978), в кінодрамі «Deminticare Venezia» (1979, реж. Франко Брузатті, премія «Срібна стрічка», 1979), Франческа в мюзиклі Пупі Аваті «Aiutami a sognare» (1981, премія «Давид ді Донателло», премія «Срібна стрічка», 1982). На початку 80-х Маріанджела Мелато зробила спробу завоювати популярність в США. Актриса знялася в декількох фільмах в Голлівуді, проте, ці роботи не стали вдалими. Міранджела Мелато повернулася до Європи, де її акторська слава залишалася незмінною. Актриса знімалася в фільмах Клода Шаброля, Ліни Вертмюллер, активно працювала на італійському і французькому телебаченні. Після 1993 року Маріанджела Мелато знімалася рідше. У 2006 році виступила композитором фільму Марко Беллоккьо «Режисер весіль». Мелато лауреат безлічі премій за досягнення в кіно.