Софія Коппола

Софія Карміна Коппола (англ. Sofia Carmina Coppola; нар. 14 травня 1971, Нью-Йорк, США) — американська сценаристка, режисерка, акторка. Софія Карміна Коппола народилася 14 травня 1971 року в Нью-Йорку в сім'ї легендарного кінорежисера Френсіса Форда Копполи і декораторки Елеонор Ніл. Софія — молодша дитина і єдина дочка в сім'ї. Вона є онукою оскароносного композитора Карміна Копполи, сестрою Романа і Джанкарло Копполи, кузиною Ніколаса Кейджа і Джейсона Шварцмана. Після закінчення школи в 1990 році Софія вступила до Коледжу Міллс, а потім в Каліфорнійський інститут мистецтв. У 15 років цікавилася модою Софія проходила стажування в будинку високої моди Chanel. Закінчивши навчання, Софія організувала випуск власної колекції під маркою Milkfed, яка продавалася ексклюзивно в Японії. В кіно Софія дебютувала в юному віці, вона з'являлася в семи фільмах свого батька в епізодичних ролях. Наприклад, Коппола зняв доньку у сцені хрещення немовляти в «Хрещеному батьку». У 1984 році вона вперше знялася не у свого батька — в картині «Франкенвіні». У титрах дівчина згадувалася не під своїм зоряним ім'ям, а під творчим псевдонімом Доміно. У 1986 році Коппола отримала роль в драмі свого батька «Пеггі Сью вийшла заміж», одну з головних ролей зіграв Ніколас Кейдж. Її найпомітнішою роллю стала Марія Карлеоне у «Хрещеному батьку 3» (1990), яку через хворобу не змогла зіграти Вайнона Райдер. Однак критики не оцінили роботу Софії, і вона отримала «Золоту малину» як найгірша нова зірка. На цьому акторська кар'єра Копполи закінчилася, що не сильно засмутило дівчину, яка стала шукати себе в інших областях. У 1989 році Софія разом з батьком написала сценарій короткометражки для антології «Нью-Йоркські історії». У 1998 році вона дебютувала як режисер з картиною «Оближіть зірку». Її наступний фільм, заснована на реальних подіях драма «Незайманки-самогубці» (1999), був знятий за власним сценарієм і одержав високі оцінки критиків. Але справжнім проривом став фільм 2003 року «Труднощі перекладу» про випадкову зустріч молодої дівчини і старіючої кінозірки в Токіо. Софія Коппола отримала «Оскар» за оригінальний сценарій «Труднощів перекладу» і була представлена в номінації «Найкращий режисер». Фільм також отримав три «Золотих глобуса», у тому числі як найкращий фільм року. Наступна робота Софії, історична мелодрама «Марія-Антуанетта», дебютувала на Каннському кінофестивалі та була тепло прийнята публікою, хоча думки критиків розділилися. У 2010 році Коппола випустила частково автобіографічний фільм «Десь». У 2014 році увійшла до складу журі 67-го Каннського кінофестивалю.