Герберт Раппапорт

Радянський кінорежисер, сценарист. Герберт Раппапорт народився 7 липня 1908 року в Відні, в єврейській родині, батьки були вихідцями зі Львова. Його прадід Моріц Раппапорт був спадковим лікарем і письменником, а батько, Моріц Раппапорт, — доктором філософії, психоаналітиком, іншому Отто Вейнингера. У 1927 році за наполяганням батьків Герберт вступив на юридичний факультет Віденського університету, але з'являвся там лише під час іспитів. Головним його захопленням був кінематограф. Зрештою, Раппапорт залишив університет і в 1928 році переїхав до Берліна. Там, на студії Неро-фільм, він познайомився з видатним німецьким режисером (теж австрійцем) Георгом Вільгельмом Пабст і став його асистентом. Першою роботою з Пабст став фільм «Ящик Пандори». Надалі Раппапорт працював над музичним оформленням, а також брав участь у створенні сценаріїв. Після приходу нацистів до влади Пабст працював у Франції і США, разом з ним — Герберт Раппапорт. В цілому він брав участь у створенні десяти картин Пабста, знятих в Німеччині, Австрії, Франції та США. У 1935 році Голлівуд відвідав тодішній керівник радянської кінематографії Борис Шумяцкий. Зустрівшись з Раппапортом на студії Парамаунт, Шумяцкий запропонував йому переїхати в СРСР. У цей період шляхи двох австрійців розійшлися: Пабста не влаштовували комуністичні погляди Раппапорта, які той не приховував. Молодому режисерові було зроблено багато цікавих запрошень (навіть з Індії), але він прийняв пропозицію Шумяцького, оскільки в той час тільки в СРСР він міг зняти задуману їм антифашистську картину. У 1936 році Герберт Раппапорт прибув до Ленінграда і відразу ж приступив до зйомок фільму «Професор Мамлок» на студії «Ленфільм». Співрежисером Раппапорта на зйомках «Мамлок» (а також перекладачем) став організатор кіновиробництва Адольф Мінкін. Картина знімалася за п'єсою Фрідріха Вольфа. У ній були задіяні такі відомі актори, як Семен Межинський, Олег Жаков, Василь Меркур'єв, Ніна Шатернікова, Юрій Толубеєв і Павло Суханов. По ходу зйомок сценарій претепевал певні зміни, головним чином, ідеологічного характеру. Наприклад, за задумом авторів, професор Мамлок, не бажаючи жити в атмосфері фашистської держави, здійснює самогубство. В остаточному варіанті воно було замінене на загибель від рук нацистів. «Професор Мамлок» вийшов на екрани в кінці 1938 року, але прокат його був короткочасним. Після підписання, за прикладом Франції та Англії, мирного договору між СРСР і фашистською Німеччиною все антифашистські стрічки були, щоб не провокувати Гітлера на напад на СРСР, тимчасово вилучені з радянського прокату, в тому числі і всі триста копій «Мамлок». Вийшов у прокат після війни. Така ж доля спіткала і наступний фільм Раппапорта (також з Мінкін) — «Гість» з Петром Аржановим, Іваном Кузнєцовим і Валентиною Телєгіної в головних ролях. Гостросюжетна картина розповідала про те, як десь на Крайній Півночі японський шпигун намагається потрапити на секретний військовий об'єкт. Після підписання в 1939 році радянсько-японської угоди про припинення військових дій в Монголії всі фільми на дану тему також були вилучені з прокату. Адольф Мінкін перейшов в документальне кіно, а Герберт Раппапорт продовжив роботу як самостійно, так і з іншими режисерами. В останні роки життя він зняв кілька гостросюжетних стрічок, в тому числі і один з найпопулярніших радянських кінодетективи, «Два квитки на денний сеанс», в якому дебютувала відома актриса Людмила Чурсіна, а Олександр Збруєв виконав одну зі своїх найвідоміших кіноролей. Похований на Центральному кладовищі у Відні.