Володимир Покровський

Володи́мир Микола́йович Покро́вський (1864, Кам'янець-Подільський — † 1924) — український архітектор. 1888 року із золотою медаллю закінчив Академію мистецтв у Санкт-Петербурзі. Після цього Покровського призначили на службу до Варшави. Після недовгого перебування у Варшаві та Москві переїхав у 1907 р. до Харкова, де замінив на посту єпархіального архітектора В. Х. Нємкіна, що захворів і невдовзі помер. Після 1917 року служив разом з академіком О. М. Бекетовим у Споживчому товаристві Півдня Росії. Восени 1919 року читав лекції («Основи кам'яної конструкції») на Вільному факультеті мистецтв (головою якого був професор Ф. Шміт). Викладав. За участі Покровського було відкрито архітектурний факультет Харківського художнього інституту, професором якого він був обраний. З 1917 р. і до своєї смерті також був викладачем Харківського Технологічного інституту. В. М. Покровський помер у 1924 р., похований у Харкові на 13-му міському кладовищі. Його могила є історичною пам'яткою Харкова. За проєктами Покровського зведено низку цікавих будівель Харкова, зокрема — будинок Історичного музею (передано нині монастирю). Окрім цього, за його проєктами було побудовано храми в багатьох населених пунктах Харківської губернії, зокрема Вознесенську церкву в селі Борщівка в 1913 році.