Степан Шкурат

Степа́н Йо́сипович Шкура́т (нар. 15 (27) грудня 1885, Кобеляки, нині Полтавської області — пом. 26 лютого 1973, Ромни Сумської області) — український актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1935). Народний артист УРСР (1971). Був батраком, пічником, досконало володів спеціальністю муляра. Ні акторської, ні музичної освіти не мав. З 1905 р. жив в місті Ромни Сумської області. З того ж року — артист самодіяльності, з 1910 р. — актор Роменського народного музично-драматичного театру (у 1925—30 Роменський пересувний робітничо-селянський театр). У 1918 р. брав участь у будівництві пам'ятника Тарасу Шевченку і пам'ятника «Жертвам революції» в Ромнах. 1928 року прямо з депо, де працював, був відкликаний режисером Іваном Кавалерідзе до Одеси для зйомок у дебютному фільмі Кавалерідзе «Злива», в якому Шкурат виконав роль Івана. 1929 року познайомився з режисером Олександром Довженком, який запросив його на роль Опанаса Трубенка у фільмі «Земля». Актор так входив в образ, що плакав на зйомках похорону сина Опанаса Василя, як на справжньому похороні, і не слухав напученням, що це тільки акторська гра. Довженко вважав Шкурата уособленням образу українського селянина і знімав його далі