Павло Бажов

Павло́ Петро́вич Бажо́в (нар. 27 січня 1879, Сисерть, Пермська губернія, Російська імперія — пом. 3 грудня 1950, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський російський письменник, автор оповідань «Малахітова скринька» та інших. Лауреат Сталінської премії (1943 рік). Депутат Верховної Ради СРСР 2-3-го скликань. Нагороджений орденом Леніна. Павло Петрович Бажов народився 27 січня 1879 року в російському місті Сисерть, що на той час входило до складу Пермської губернії Російської імперії в родині робітника сисертського заводу поблизу Єкатеринбурга. Закінчив училище, потім в 1899 році духовну пермську семінарію, але протягом життя став атеістом. Працював учителем у Єкатеринбурзі й Камишлові. Одружився зі своєю ученицею, у родині народилося семеро дітей. У громадянську війну воював на стороні червоних, проти білих і селянської армії Мамонтова, став журналістом, а потім — редактором, писав книги по історії Уралу, збирав фольклорні записи. Перша книга нарисів «Уральські бувальщини» вийшла в 1924 році. У 1936 році в журналі був опублікований перше з уральських оповідань «Дівка Азовка», а в 1939 році вийшло перше видання уральських оповідань — «Малахітова скринька». Ця книга при житті автора неодноразово поповнювалося новими розповідями. У 1943 році за книгу «Малахітова скринька» отримав Сталінську премію другого ступеня. За мотивами його оповідей створено кінофільм «Кам'яна квітка» (1946), балет Сергія Прокоф'єва «Оповідь про кам'яну квітку» (пост. 1954), однойменна опера Кирила Молчанова (пост. 1950), численні твори музики, скульптури, живопису. Твори Бажова перекладалися багатьма мовами світу, зокрема й українською (вперше 1958 року).