Костянтин Биков

Костянти́н Миха́йлович Би́ков (2 січня 1886, Чухлома — †13 травня 1959) — російський і радянський фізіолог, академік АН СРСР, член Академії медичних наук СРСР, учень і послідовник І. П. Павлова. Досліджував вплив кори головного мозку на внутрішні органи. Один з організаторів «павловської сесії» 1950 року, яка загальмувала розвиток фізіології та психіатрії в СРСР. Народивсяв в місті Чухлома Костромської області. Закінчив Казанський університет (1912). З 1921 Биков працював у Ленінграді як науковець і викладач; з 1950 — директор Інституту фізіології АН СРСР[ru]. Наукова діяльність Бикова присвячена вивченню функціональних взаємовідношень кори головного мозку та внутрішніх органів, проблемі хімічної передачі нервового збудження, фізіології травлення, експериментальна бальнеологія тощо. Був депутатом Верховної Ради РРФСР 3-го та 4-го скликань. Сталінська премія, 1946.