Сандрін Боннер

Сандрі́н Бонне́р (фр. Sandrine Bonnaire; нар. 31 травня 1967, Клермон-Ферран, Франція) — французька акторка. Сандрін Боннер народилася 31 травня 1967 в Клермон-Феррані, Франція, у багатодітній сім'ї (у Сандрін, чия мати належала до секти Свідків Єгови, було ще десятеро братів і сестер). З дитинства мріяла про кіно. Деякий час працювала перукаркою. В 11-річному віці Сандрін знялася у фільмі Жерара Курана «Усе кіно» (1978); у 1982-му — в епізодичних ролях у фільмах «Бум 2» (реж. Клод Піното) та «Дурні на канікулах» (реж. Клод Зіді). У 1983 році режисер Моріс Піала запропонував Сандрін роль Сюзанни в сімейній мелодрамі «За наших коханих», за яку акторка отримала премію «Сезар» як талановита молода акторка. Боннер залишалася однією з улюблених акторок Моріса Піали до самої його смерті. Вона знялася в таких фільмах режисера, як «Поліція» (1985) та «Під сонцем Сатани» (1987). У 1985 році Сандрін Боннер знялася у драмі Аньєс Варда «Без даху, поза законом». Роль Мони Бергерон в цьому фільмі принесла акторці ще одну нагороду «Сезара» — за найкращу жіночу роль. У 1989 акторка виконала головну роль у фільмі Раймона Депардона «Полонянка пустелі», а в 1994-му зіграла легендарну Жанну д'Арк в кінодилогії Жака Ріветта. Успішними були ролі акторки в стрічках Клода Соте («Декілька днів зі мною», 1988), Андре Тешіне («Невинні», 1987) та Патріса Леконта («Мосьє Ір», 1989). У 1995 році за роль безграмотної служниці-вбивці у кримінальній драмі Клода Шаброля «Церемонія» Сандрін Боннер отримала Кубок Вольпі та Премію Пазінетті Венеціанського кінофестивалю як найкраща акторка. У 1999 році знялася в ролі Марі Головіної у спільному фільмі кінематографістів Франції, Росії, України та Болгарії «Схід — Захід» режисера Режиса Варньє.