Jean Rochefort

Жан Рошфор

Жан Рошфор
Жан Рошфор (фр. Jean Rochefort; 29 квітня 1930, Париж — 9 жовтня 2017, Париж) — французький актор. Повне ім'я Жан Рауль Роберт Рошфор (Jean Raoul Robert Rochefort). Навчався в консерваторії Нанта, де отримав ступінь бакалавра. У дев'ятнадцять років продовжив навчання в Драматичному центрі та Паризькій консерваторії, де його однокурсниками були Жан-Поль Бельмондо та Жан-П'єр Мар'єль. З Бельмондо знявся у фільмі «Поневіряння китайця в Китаї» (Les tribulations d'un chinois en Chine, 1965), а з Маріелем знявся в стрічці «Нехай розпочнеться свято» (Que la fete commence, 1975). Після служби в армії став учасником театральної компанії Греньє-Юсено (Grenier Hussenot). Завдяки його флегматичності та іронії визначилося акторське амплуа — англосакські персонажі. На сцені Греньє-Юсено виступав сім років. В середині 50-х Рошфор деякий час працює на телебаченні. У дебютному фільмі Шарля Жерара та Мішеля Девіля «Зустріч в Парижі» (Rencontre a Paris, 1956) зіграв в епізоді і не був вказаний у титрах. Першою помітна роль відбулася в стрічці Марселя Девіля та Шарля Жерара «Куля в стволі» (Une balle dans le canon, 1958). Після цього актор цілий рік провів в СРСР, знімався в радянсько-французькій комедії «Леон Гаррос шукає друга». Рошфор грав роль шофера Фернана. Із СРСР повернувся одруженим з польською громадянкою Олександрою Москвою (Alexandra Moscwa). Виступає на естраді, дублює іноземні фільми.
Жан Рошфор (фр. Jean Rochefort; 29 квітня 1930, Париж — 9 жовтня 2017, Париж) — французький актор. Повне ім'я Жан Рауль Роберт Рошфор (Jean Raoul Robert Rochefort). Навчався в консерваторії Нанта, де отримав ступінь бакалавра. У дев'ятнадцять років продовжив навчання в Драматичному центрі та Паризькій консерваторії, де його однокурсниками були Жан-Поль Бельмондо та Жан-П'єр Мар'єль. З Бельмондо знявся у фільмі «Поневіряння китайця в Китаї» (Les tribulations d'un chinois en Chine, 1965), а з Маріелем знявся в стрічці «Нехай розпочнеться свято» (Que la fete commence, 1975). Після служби в армії став учасником театральної компанії Греньє-Юсено (Grenier Hussenot). Завдяки його флегматичності та іронії визначилося акторське амплуа — англосакські персонажі. На сцені Греньє-Юсено виступав сім рок

Каталог відео