Віктор Глушков

Ві́ктор Миха́йлович Глушко́в (24 серпня 1923, Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР — 30 січня 1982, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський вчений, піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань. Член ЦК КПУ в березні 1966 — січні 1982 р. Глава наукової школи кібернетики. Лауреат численних премій і нагород. Дійсний член АН СРСР (1964), АН УРСР (1961). Почесний член багатьох іноземних академій. Засновник Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, який і очолював до 1982 р. Помер в Москві, куди був перевезений для лікування. Похований у Києві на Байковому кладовищі Народився 24 серпня 1923 в Ростові-на-Дону у родині службовців. Батько Михайло Іванович Глушков родом зі Станиці Луганської, Україна. Матір зі станиці Каменської (зараз Каменськ-Шахтинський, Ростовської області, Росія). У 1941 із золотою медаллю закінчив середню школу № 1 в місті Шахти. На початку німецько-радянської війни працював на оборонних роботах. Трудову діяльність розпочав у 1943 році начальником відділу технічного контролю шахтоуправління тресту «Шахтаантрацит» міста Шахти Ростовської області. Вищу математичну освіту отримав в Новочеркаському політехнічному інституті (1943—1948) та Ростовському державному університеті (1947—1948). З жовтня 1948 по 1954 рік працював асистентом, викладачем, доцентом, завідувачем кафедри теоретичної механіки в Уральському лісотехнічному інституті, водночас проводив інтенсивну науково-дослідну роботу. У 1951 захистив кандидатську, а у грудні 1955 — докторську дисертацію у Московському державному університеті.