Віктор Івченко

Віктор Іларіонович Івченко (нар. 22 листопада (4 листопада) 1912, Богодухів, Харківська губернія, Російська імперія — 6 листопада 1972, Ростов-на-Дону, Російська РФСР) — український та російський радянський кінорежисер. Член Комітету з Ленінських премій, член Спілки кінематографістів України. Батько кінорежисера Бориса Івченка. Віктор Івченко разом з Вадимом Чубасовим став засновником кінофестивалю «Молодість». Народився 22 жовтня (4 листопада) 1912 року в місті Богодухові (нині Харківської області, Україна). У 1933 році закінчив Харківський автодорожний технікум, у 1937 році — Київський театральний інститут. Член ВКП(б) з 1941 року. У 1937–1953 роках працював режисером Українського драматичного театру імені М. Заньковецької, у 1953–1972 роках — режисером Київської кіностудії художніх фільмів. Одночасно у 1960–1972 роках — педагог Київського театрального інституту мистецтв. Серед учнів — Іван Миколайчук, Раїса Недашківська, Бронислав Брондуков та інші. Віктор Іларіонович Івченко разом з Вадимом Львовичем Чубасовим став засновником кінофестивалю «Молодість» (нині — Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість»). У 1972 році поїхав у Ростов-на-Дону шукати натуру для картини «Коли людина посміхнулася». Там раптово потрапив до лікарні з четвертим інфарктом. Помер 6 листопада 1972 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві (ділянка № 6).