Джефф Бріджес

Дебют Джеффа Бріджеса перед камерою відбувся у віці 4 місяців у фільмі «Компанія, якою вона володіє». Разом зі своїм батьком, відомим актором Ллойдом Бріджесом і братом Бо він знімався в телесеріалах.

До того, як піти в актори, Джефф деякий час працював у береговій охороні. Акторську освіту він здобув у студіях Герберта Бергдорфа і Ути Хаген в Нью-Йорку.

Справжній дебют молодого актора, який відразу ж звернув на себе увагу Американської кіноакадемії, відбувся у фільмі Пітера Богдановича «Останній кіносеанс» (1971). Протягом 70-тих років актор був на очах у публіки, знявся у низці цікавих проектів. Однак бурхливе особисте життя, що дало харчі «жовтій пресі», та кілька невдалих фільмів зіпсували хід акторської кар'єри. Новий успіх прийшов до Джеффа Бріджеса у середині 80-тих років, після науково-фантастичної стрічки Джона Карпентера «Людина з зірки» (1984).

Джефф Бріджес зарекомендував себе не тільки як чудового актора, він також відомий як художник і фотограф. Його твори час від часу виставляються у відомих галереях. У Джеффа Бріджеса є й музичний талант, який він продемонстрував ще в 1989 році разом зі своїм братом Бо і Мішель Пфайфер у фільмі «Знамениті брати Бейкер». Він пише тексти, складає пісні та працює з Квінсі Джонсом.

Джеффа Бріджеса називають «найбільш недооціненим великим актором свого покоління», що вже стало стереотипом сучасної кінокритики з легкої руки Дженет Маслін, яка так першою назвала його у своєму огляді «Американського серця» (1992) в «Нью-Йорк таймс». Відомий своєю розслабленою натуралістичною манерою гри, Бріджес залишається одним із провідних акторів протягом десятиліть, при цьому не будучи касовим лідером. Більше того, Бріджес зробив свою кар'єру, не наслідуючи таких сучасних зірок, як Аль Пачіно, Джек Ніколсон і Роберт де Ніро.