Олексій Ярмольський

15 червня 1916 року, Київ, Російська імперія (Україна) — 28 березня 2003, Київ, Україна — український радянський кінематографіст, організатор кіновиробництва, директор фільмів, кінопродюсер.

Виріс у родині інженера Івана Ярмольського, учасника Першої світової війни.

Дитинство та юність провів на Липках. Хрещений у "сулимівській" домовій церкві Святого благовірного великого князя Олександра Невського (вулиця Лютеранська, 16), навчався у трудовій школі № 83 (вулиця Лютеранська, 18).

У 1932 році дебютував у кіно. Виконав одну з головних ролей у фільмі «Разом з батьками» режисера Лазаря Френкеля.

Випускник фізико-математичного факультету Ленінградського педагогічного інституту імені М. М. Покровського (1939). Працював учителем в одній із середніх шкіл Гатчини Ленінградської області.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Служив у 837 окремому автомобільному батальйоні. У жовтні 1942 року перекинуто з Ленінграда під Москву.

З весни 1943 - особистий водій, ад'ютант заступника наркома оборони СРСР генерала армії Андрія Хрульова. Після закінчення війни повернувся до Києва, де з 1947 по 1976 рік працював на кіностудії імені Довженка заступником директора, директором кінокартин І категорії, керував знімальними групами.

Кінокартини «Білі хмари» та «Маленький шкільний оркестр», над якими він працював у 1968 році, фактично опинилися у категорії заборонених до показу в СРСР.

Після другого інфаркту, 1973 року, повернувся на кіностудію, відповідав за питання міжнародного співробітництва.

Олексій Ярмольський входив до складу спеціальної комісії з розслідування обставин загибелі Леоніда Бикова в автомобільній катастрофі 11 квітня 1979 року.