Метью Демі

Матьє Демі дебютує в кіно дуже молодим в декількох фільмах своєї матері Аньєс: Одна співає, інша ні (L'une chante, l'autre pas), Documenteur, Стіни, стіни (Murs, murs) і Майстер Кунг-фу (Kung Fu Master). Його кар'єра актора завжди між комедією і драмою. Це особливо помітно в 1998 у виконанні ролі молодого чоловікa, хворого на СНІД, в музичному фільмі «Жанна і чудовий хлопець» (Jeanne et le Garçon formidable) Олів'є Дюкастеля і Жака Мартіно. У 1999 році він заснував компанію «Інші фільми» (Les Films de l'Autre) з метою розробки своїх перших короткометражних фільмів. Він створив і реалізував свій перший фільм у 2000 році «Le Plafond» за романом Тоніно Бенакісти, в умовах виробництва і пост-продакшн, аналогічним художньому фільму. Фільм отримав приз глядацьких симпатій на фестивалі в Анжер (Festival Premiers Plans d'Angers) і Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів в Упсалі, а також приз на Молодіжному фестивалі короткометражок Панта (Côté Courts de Pantin), і далі призи в Ренн, Дінь, Мамерсі. У 2001 році, Матьє Демі грає перший раз з Бенуа Коеном в «Анонімних акторах» (Les Acteurs anonymes). Їхня співпраця продовжуватиметься в «Наші улюблені дітки» (Nos enfants chéris), в якому він грає роль тридцятирічного Мартіна, що зустрічає кохану дитинства, в момент життя, коли він стає батьком.

Матьє Демі отримав нагороду за Кращого актора в 2001 на фестивалі в Парижі. Йому вручили призи удвічі дорожчі за Кращу чоловічу роль на Європейському фестивалі Сінесон (Festival Européen Cinessone): у 2003 році за фільм «Містер В.» (Mister V.) режисера Емілі Дельоз і 2004 за «Мовчання» (Le silence) режисера Опко Міре.