Liubomiras Lauciavicius

Любомірас Лауцявічюс

Любомірас Лауцявічюс
Любомирас Лауцявічюс (лит. Liubomiras Laucevičius; нар. 15 червня 1950, Вільнюс) — литовський і радянський актор театру і кіно.

З 1966 року займався у студії Паневежського драматичного театру під керівництвом Юозаса Мільтініса, в 1968-1975 роках актор трупи. У 1975-1980 роках навчався на Клайпедському факультеті Литовської консерваторії у Повіласа Гайдіса, одночасно граючи в Клайпедському драматичному театрі; після отримання диплома ще 10 років працював у Клайпеді. З 1990 року грав у різних театрах Каунаса. Зіграв у цілому близько 70 театральних ролей, зокрема головну роль у п'єсі Едмона Ростана «Сірано де Бержерак» (1983), Шейлока в «Венеціанському купці» Шекспіра (2003), Лужина в «Злочині і карі» за однойменним романом Достоєвського ( 2004).

Зіграв чимало яскравих характерних ролей у кіно. Його амплуа як кіноактора складали переважно люди мужніх професій: офіцери, військові, моряки.

Як актор кіно став широко відомий після виходу на радянський екран міні-серіалу Ігоря Апасяна «Морський вовк» за мотивами однойменного роману Джека Лондона (Одеська кіностудія, 1990 ). Створений ним образ знаменитого капітана Ларсена, поза всяким сумнівом, є найбільш вдалим у порівнянні з усіма тими, що створювалися західними кінематографістами (Едвард Г. Робінсон, Чарльз Бронсон та ін.). Інфернальний Вовк Ларсен у виконанні Любомираса Лауцявічюса постає перед глядачем не лише фізично сильним, вольовим і жорстоким лідером, але й нескінченно самотнім, страждаючим чоловіком, і, в той же час — «стихійним філософом».

Останньою помітною роллю актора є роль воєводи Мазовецького, коменданта польської фортеці Дубно, у фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба» (2009).

Любомирас Лауцявічюс (лит. Liubomiras Laucevičius; нар. 15 червня 1950, Вільнюс) — литовський і радянський актор театру і кіно. З 1966 року займався у студії Паневежського драматичного театру під керівництвом Юозаса Мільтініса, в 1968-1975 роках актор трупи. У 1975-1980 роках навчався на Клайпедському факультеті Литовської консерваторії у Повіласа Гайдіса, одночасно граючи в Клайпедському драматичному театрі; після отримання диплома ще 10 років працював у Клайпеді. З 1990 року грав у різних театрах Каунаса. Зіграв у цілому близько 70 театральних ролей, зокрема головну роль у п'єсі Едмона Ростана «Сірано де Бержерак» (1983), Шейлока в «Венеціанському купці» Шекспіра (2003), Лужина в «Злочині і карі» за однойменним романом Достоєвського ( 2004). Зіграв чимало яскравих характерних ролей у к

Каталог відео