Christopher Walken

Крістофер Вокен

Крістофер Вокен
актер, режиссер, сценарист, продюсер
Рональд Вокен (Уокен) народився в Квінсі і з дитинства брав участь у зйомках телесеріалів. У 1961 вступив до університету (де його однокурсницею була Лайза Мінеллі), але після закінчення року покинув навчання. Один час він підробляв дресирувальником левів, потім аж до 1966 колесив по країні, танцюючи в музичних ревю. У цей час за порадою друга змінив ім'я Рональд на Крістофер. У 1966 дебютував як драматичний актор у бродвейській постановці «Лева взимку». У кіно з початку 1970-тих, проте вперше привернув увагу критиків майже епізодичною роллю у фільмі Вуді Аллена «Енні Холл» (1977). Його наступна робота – роль Никанора Чеботаревича у фільмі «Мисливець на оленів» (1978), була удостоєна «Оскара» за кращу роль другого плану.

Незважаючи на грандіозний провал амбітно задуманого сіквела «Ворота раю» у 1980, Вокен продовжував з успіхом зніматися в ролях другого плану, часто зображуючи персонажів на межі втрати розуму, що таять приховану або явну загрозу: «Мертва зона» (1983), «Вид на вбивство» (1985), російський божевільний Макс Зорін у серіалі про Джеймса Бонда, «Король Нью-Йорка»(1990), «МакБейн» (1991), «Повернення Бетмена» (1992), «Кримінальне чтиво» (1994) та інші. Широку популярність отримав невеликий епізод із його участю у фільмі «Справжня любов» (так звана «Сицилійська сцена»), де Вокен зіграв у парі з Деннісом Гоппером.

До середини дев'яностих Вокен отримав репутацію культового актора в Америці і за її межами. Він зміцнив своє моторошне реноме ролями у фільмах жахів: архангела Гавриїла у «Пророцтві» (1995) і вершника без голови в «Сонній Долині» (1999). У 2002 році був номінований на «Оскар» за гру у фільмі Стівена Спілберга «Спіймай мене, якщо зможеш».

В останні роки Вокен все частіше знімається в комедійних ролях («Непрохані гості», 2005; «Людина року», 2006). Також знімається у відеокліпах.

Рональд Вокен (Уокен) народився в Квінсі і з дитинства брав участь у зйомках телесеріалів. У 1961 вступив до університету (де його однокурсницею була Лайза Мінеллі), але після закінчення року покинув навчання. Один час він підробляв дресирувальником левів, потім аж до 1966 колесив по країні, танцюючи в музичних ревю. У цей час за порадою друга змінив ім'я Рональд на Крістофер. У 1966 дебютував як драматичний актор у бродвейській постановці «Лева взимку». У кіно з початку 1970-тих, проте вперше привернув увагу критиків майже епізодичною роллю у фільмі Вуді Аллена «Енні Холл» (1977). Його наступна робота – роль Никанора Чеботаревича у фільмі «Мисливець на оленів» (1978), була удостоєна «Оскара» за кращу роль другого плану. Незважаючи на грандіозний провал амбітно задуманого сіквела «Ворота