Богуслав Лінда

Виступав на сцені Старого театру в Кракові, потім Театру польського у Вроцлаві.

З 1984 працює у Варшаві. На екрані дебютував невеликою роллю у фільмі «Дагні» (1977).

Перші значні ролі — анархіст Гризяк в політичній драмі А. Холланд «Лихоманка» (1980) і Сен-Жюст в не менш політичному «Дантоні» А. Вайди (1982). Після цих стрічок Лінда інтенсивно знімається і стає одним з найпопулярніших акторів молодого покоління. На жаль, більшість фільмів з його участю під час військового стану в Польщі були заборонені цензурою, і ім'я Лінди надовго зникає з титрів польських картин. Перелом відбувається лише в 1987, коли знімаються «з полиці» такі стрічки, як «Випадок» К. Кеслевського, «Мати Королів» Я. Заорського, «Самотня жінка» А. Холланд, «Магнат» Ф. Байона.

У наступні роки актор активно знімається в Польщі, Угорщині, Данії. Найбільш відомі фільми 90-х років — «Кріль» (1991), «Сауна» і «Пси» (1992), «Приватне місто» (1993), «Пси-2» (1995).

У багатьох з них Лінда грає в нервовій, підкреслено «американській» манері гостронегативні ролі «нових господарів життя»: гангстерів, поліцейських, бізнесменів, людей самотніх, жорстоких, безжалісних, але, по суті, психологічно беззахисних. Виняток — лірична роль в картині «Тато» (1995).

У 1990 він дебютував як режисер фільмом «Сейшели», у центрі якого — доля нового «втраченого покоління» в нинішній Польщі.