Даніель Отой

Народився 24 січня 1950 року в Алжирі. Виріс в акторській сім'ї, де всі співали. Мріяв стати оперним співаком. Вперше драматичним актором відчув себе у ліцейній виставі «Пропозиція» Чехова.

Провалившись на іспиті в Консерваторію драматичного мистецтва, вступає на курси Ф. Флоріана. Потім грає в різних театральних антрепризах, зокрема і в Національному народному театрі (ТНС), де його примітив режисер Жирар Пірес і запропонував роль у фільмі «Агресія» (1974), а слідом у картині «Бережіть очі» (1975). Клод Зіді знімає його в картинах «Дурні на іспитах» (1980) і «Дурні на канікулах» (1982).

Першу серйозну роль йому пропонує Едуард Молінаро в 1982 у фільмі «Мільйон — не гроші», де був гангстером-недотепою. Він все ближче до справжнього успіху — в картині Е. Молінаро «Любов потайки» (1984), на зйомках якого зустрічається з Еммануель Беар.

Їхній гармонійний дует привертає увагу Клода Беррі, який запрошує їх у свою дилогію за М. Паньолем «Жан де Флоретт» (1986) і «Манон з джерела» (1986) — і обоє отримали премії «Сезар» за свої ролі.

Надалі він буде деякий час разом з Еммануель Беар, граючи з нею на сцені в «Подвійній непостійності» Маріво, а в кіно — у фільмах «Крижане серце» (1992, премія «Фелікс-93» за роль), «Французька жінка» (1995). Однак у цілому їхні кар'єри розвиваються паралельно.

Отой пробує себе в різних жанрах: в історичному портреті вбивці Ласнера («Ласнер» Ж. Жиро, 1990), в мелодрамі «Моя улюблена пора року» (1993) А. Тешині і в «Розставанні» (1994) у К. Венсана. З величезним темпераментом Отой зіграв роль Генріха Наваррського в «Королеві Марго» (1994) Патріса Шеро.