Пауль Маар

Пауль Маар (нар. 13 грудня 1937, Швайнфурт) — популярний німецький дитячий письменник, драматург, ілюстратор, автор понад 50 творів. Лауреат Німецької премії дитячої літератури, Австрійської державної премії, Премії братів Грімм, Премії Е. Т. А. Гофмана, Премії Фрідріха Рюкерта. У дитинстві Пауль рано втратив матір і жив у діда в місті Терес на півночі Баварії. Вчився у Швайнфуртівській гімназії, згодом в академії мистецтв у Штутгарті, вивчав живопис і мистецтвознавство. Згодом працював оформлювачем сцени і сценічним фотографом у театрі замку Масбах у Франкфурті, потім упродовж 10 років викладав мистецтвознавство. З 1976 року присвятив себе письменницькій праці. Мешкає у Бамбергу разом з дружиною і дітьми. Такий історичний життєпис Пауля Маара. Головним героєм для Пауля Маара став вигаданий персонаж Суботик. Пауль Маар зазначав, що дитячий письменник або пригадує у своїх творах власні щасливі дитячі роки, або вигадує прекрасний світ дитинства, якого не мав у дійсності. Про себе він казав, що належить до другої категорії, тому в його казкових історіях панує радість і довіра, відсутні безглузді обмеження й образи дітей з боку дорослих. Перша книжка П. Маара «Собака з татуюванням» (нім. Dег tatowierte Hund") вийшла друком 1967 р. Це збірка оповідань, об'єднаних спільним сюжетом про собаку, який розповідав історії про малюнки, зроблені на його тілі. Найновіші казки письменник написав про пана Белло (Herr Bello) — теж про собаку, що став людиною й залишився добрим і наївним. Про пана Белло П. Маар написав уже чотири книжки й не збирається на цьому зупинятися. Найбільш відомі з його творів — це казки про Суботика (Das Sams) від німецького слова Samstag, що означає субота. Великим попитом серед читачів користуються казкові повісті «Що не день, то субота» (нім. «Еіnе Woche voller Samstage»), «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу» (нім. «Аm Samstag kam das Sams zuruck»), «Китобус, або Нові цятки для Суботика» (нім. «Neue Punkte fur das Sams»), «Суботик у небезпеці» (нім. «Sams in Gefahr»).