Armen Dzhigarkhanyan

Армен Джигарханян

Армен Джигарханян
актер
Коли Армену був лише місяць від народження, його батько Борис пішов з сім'ї, і Армен вперше побачив батька, вже ставши дорослим. Його виховував вітчим. Мати Олена Василівна була завзятою театралкою і не пропускала жодного драматичного та оперного спектаклю.

У шкільні роки Армен захопився театром і кіно, а після закінчення школи (1952) вирушив до Москви і намагався вступити до ГІТІСу, але невдало. Повернувшись до Єревану, Армен Джигарханян влаштувався на кіностудію «Арменфільм» помічником оператора. У 1954 році він вступив до Єреванського художньо-театрального інституту, на курс до знаменитого режисера Вартана Аджемяна, керівника театру імені Г. Сундукяна. Та набір виявився занадто великий, і Джигарханян переходить на курс Армена Карапетовича Гулакяна (закінчив у 1958 році). На сцену актор вперше вийшов у січні 1955 року — у виставі за п'єсою В. М. Гусєва «Іван Рибаков» Російського драматичного театру імені К. С. Станіславського. У трупу цього єреванського театру, де Джигарханян пропрацював більше десяти років, його запросили ще студентом-другокурсником.

У 1967 році Анатолій Ефрос запросив актора в Московський театр імені Ленінського комсомолу, а в 1969 році Джигарханян почав грати у Андрія Гончарова в Московському театрі імені В. Маяковського, на сцені якого він, зокрема, зіграв ролі Стенлі Ковальського в «Трамваї "Бажання"» та Великого Па в «Кішці на розпеченому даху» Т. Вільямса, Сократа в «Бесідах з Сократом» Едварда Радзинського, генерала Хлудова в «Бігу» Михайла Булгакова. У вересні 1996 року Армен Джигарханян пішов з театру імені Маяковського, але продовжував виступати на сцені у виставах інших театрів і в антрепризних постановках.

У кіно актор дебютував в 1960 році роллю Акопа у фільмі «Обвал», а популярність Армену Джигарханяну принесла одна з кращих його кіноролей — молодий вчений-фізик Артем Манвелян з картини режисера Фрунзе Довлатяна «Здрастуй, це я!». Незабаром після виходу цього фільму пішли нові цікаві роботи, що демонструють широту акторського діапазону, психологічну достовірність і майстерність перевтілення — коваль Уста Мукуч в «Трикутнику», Левон Погосян в драмі «Коли настає вересень», штабс-капітан Овечкін в найпопулярніших «Нових пригодах невловимих» Едмонда Кеосаяна, чекіст Артузов в телевізійній стрічці «Операція "Трест"», есер Прошьян в історичній картині «Шосте липня», Михайло Стішной в «Журавлику». Всього Армен Джигарханян зіграв близько двохсот кіноролей, ставши одним із найбільш активних російських акторів. На його рахунку різнопланові ролі у фільмах кращих радянських і російських режисерів, у стрічках різних жанрів, у комедійних і пригодницьких картинах, в драмах і музичних фільмах.

З 1991 до 1996 року викладав акторську майстерність у ВДІКу (професор). У 1996 році на основі свого курсу заснував Московський драматичний театр під керівництвом Армена Джигарханяна. Театр «Д» відразу зайняв особливе місце серед маленьких театрів Москви. У 1999 отримав грін-карту за квотою уряду США для видатних діячів мистецтва. Семикімнатний будинок в Америці подарував його шанувальник. Звідтоді живе на дві країни: три-чотири місяці на рік — зазвичай це літо і початок осені — живе в Гарленді під Далласом (штат Техас (США)), а з вересня по травень — у Москві. Різдвяні свята зазвичай проводить в Техасі, де його дружина Тетяна викладала в університеті російську мову. Донька Джигарханяна Олена Арменівна загинула в 1987 році у віці 23 років в результаті нещасного випадку — отруїлася чадним газом в автомобілі.

За великий внесок у розвиток радянського мистецтва Армен Джигарханян був удостоєний звання «Народний артист СРСР» і нагороджений урядовими нагородами. У 2006 році Армен Джигарханян взяв участь у підготовці видання книги «Автограф століття». Занесений до Книги рекордів Гіннеса як найбільш активний російський актор (більше 250 ролей у кіно- і телефільмах).

Коли Армену був лише місяць від народження, його батько Борис пішов з сім'ї, і Армен вперше побачив батька, вже ставши дорослим. Його виховував вітчим. Мати Олена Василівна була завзятою театралкою і не пропускала жодного драматичного та оперного спектаклю. У шкільні роки Армен захопився театром і кіно, а після закінчення школи (1952) вирушив до Москви і намагався вступити до ГІТІСу, але невдало. Повернувшись до Єревану, Армен Джигарханян влаштувався на кіностудію «Арменфільм» помічником оператора. У 1954 році він вступив до Єреванського художньо-театрального інституту, на курс до знаменитого режисера Вартана Аджемяна, керівника театру імені Г. Сундукяна. Та набір виявився занадто великий, і Джигарханян переходить на курс Армена Карапетовича Гулакяна (закінчив у 1958 році). На сцену актор

Фільмографія

Будиночок у серці

2014, Комедії

Бабка Йожка та інші

2008, Пригоди

Жив-був пес

1982, Короткометражні

Незвичайні долі

2011, Реаліті-шоу

Іванко

2007, Драми

Агенти КДБ теж закохуються

1991, Комедії

Коло

1972, Детективи

Банкет

1986, Короткометражні

Троє на острові

1986, Короткометражні

Зникла імперія

2007, Драми

Біле полотно

2008, Бойовики

Кохання у СРСР

2012, Мелодрами

Повернення броненосця

1996, Комедії

Пістолет з глушником

1993, Комедії