Ед Гарріс

У шкільні роки активно займався спортом. Досяг значних успіхів в американському футболі і бейсболі, завдяки чому отримав спортивну стипендію, яка дозволила йому вступити до престижного Колумбійського університету. Однак незабаром заняття спортом набридли Гаррісу і вже в 1971 році, кинувши навчання, він перебрався в Оклахому, де на той момент проживали його батьки.

Театром захопився в університеті Оклахоми, який також незабаром залишає, вирушаючи на пошуки слави в Лос-Анджелес. Вищу освіту актор все-таки отримав в Каліфорнійському інституті мистецтв, але це сталося набагато пізніше.

Як і більшість відомих голлівудських акторів, перший час працює на телебаченні з невеликими ролями в серіалах і малопомітних телефільмах. Першою роботою у великому кіно стала невелика роль у трилері Майкла Крайтона «Кома» (1978). У наступні кілька років грає кілька невеликих ролей в низькобюджетних малопомітних картинах. Найбільш помітною роботою в цей період була роль в історичній драмі Філіпа Кауфмана «Хлопці що треба» (1983). Відсутність у ці роки серйозних ролей актор компенсував участю в різних театральних постановках.

Значний імпульс кар'єрі актора дала блискуче зіграна головна роль у фантастичному трилері Джеймса Кемерона «Безодня» (1989). Роль у цій картині приносить акторові світову популярність і декілька запрошень у високобюджетні проекти. У 1990-ті роки актор з успіхом знімається у низці блокбастерів. Серед цих робіт слід особливо відзначити бойовик «Скеля» (1996), де герой грає роль бригадного генерала Френсіса Гаммела, що став терористом, аби допомогти сім'ям своїх полеглих солдатів. Гра Гарріса відрізняється глибоким психологізмом і драматизмом: незважаючи на вчинений злочин, його персонаж викликає співчуття. З 1983 року одружений на актрисі Емі Медіган, яка народила йому доньку Лілі.