Олексій Ніколаєв

Народився 24 квітня 1931 року в Москві, в сім'ї музикантів. У 1953 році закінчив мистецтвознавче відділення історичного факультету МДУ, в 1956 році — Московську консерваторію за класом композиції В.Я. Шебаліна, в 1959 році — у нього ж аспірантуру. Мабуть, немає музичного жанру, в якому О. Ніколаєв не виявив би себе досить успішно. Ним написано вісім опер, серед них — «Бенкет під час чуми» і «Граф Нулін» за О.С. Пушкіним, «Мислитель» за А.П. Чехову, «Останні дні» за М.А. Булгаковим, безліч вокальних циклів, зокрема на вірші М. Цвєтаєвої, І. Буніна, Б. Баратинського, П. Вяземського, Ф. Тютчева, М. Заболоцького, А. Твардовського. Кожен з таких циклів — ніби розгорнений у часі музичний портрет поета, з його радощами і прикрощами, надіями і розчаруваннями. Багато уваги приділяє Олексій Ніколаєв і жанрам камерно-інструментальним. Три струнних квартети, різноманітні за складом ансамблі, твори для голосу в супроводі незвичайних музичних складів (наприклад, «Бродячі музиканти» — вулична сценка на вірші Миколи Заболоцького) — все це впродовж останніх десятиліть займає помітне місце на концертній естраді. За останнє п'ятиріччя Ніколаєв приділяє особливу увагу жанру інструментального концерту. Один за іншим з'являються концерти для флейти (1992), для фортепіанного тріо (1993), для віолончелі (1994), для скрипки (1995), для гобоя (1996). Професор Московської консерваторії. З 1958 року, коли почалася його викладацька діяльність, його клас закінчили десятки композиторів, що вийшли сьогодні на самостійну дорогу і користуються заслуженою популярністю.

Пішов з життя 28 грудня 2003 року. Похований на Введенському кладовищі Москви (ділянка № 17).