Майя Булгакова

Народна артистка РРФСР (1976).

Батьки назвали дівчинку Майєю тому, що вона з'явилася на світ 19 травня. Батько — військовий. Крім неї у сім'ї було троє дітей — два брати і сестра. Щасливе дитинство закінчиться 22 червня 1941 року. Григорій Булгаков пішов на фронт, за ним старший син Борис. Вони загинули майже одночасно, в серпні 41-го. Сім'я не знала цього і ще довгий час отримувала за батька по атестату і вірила, що обидва вони живі. Сім'я пережила весь жах перших днів війни. Рятуючись від фашистів, родина Булгакових дісталася до Краматорська. Тут жила тітка Майї, яка працювала на заводі. Німці були зовсім поруч, завод терміново евакуювали до Сибіру. З заводчанами в евакуацію в далекий Іркутськ поїхала і сім'я Майї. Мама і тітка Майї працювали на заводі, фарбували склянки для бомб. Маленькою Майї довелося замінити маму. Вона варила, прала, годувала малюків, але Попелюшкою себе не відчувала. Вона дуже любила співати, жоден концерт у школі чи госпіталях не обходилося без неї. Мама надірвалася, захворіла і була змушена піти з заводу. На щастя, їй вдалося влаштуватися в кінотеатр «Марат» — спочатку білетеркою, потім адміністратором. Радості дітей не було меж. Адже можна було по кілька разів на день дивитись улюблені фільми. Сибір обігріла евакуйованих, не дала згинути, але, як тільки радянські війська звільнили Краматорськ, Булгакови повернулися на батьківщину. Вони сподівалися на вісті від батька і Бориса. Тут Майя закінчила середню школу.

Майя вирішила спробувати щастя стати артисткою. Вона приїхала до Москви і вступила у ВДІК. У 1955 році Майя Булгакова отримала диплом з відзнакою і в тому ж році отримала пропозицію режисера Григорія Рошаля зніматися у фільмі «Вольниця».

Про Булгакову заговорили як про обдаровану актрису. Їй не доводилося маятися без ролей. Майя Булгакова працювала легко, з захопленням, режисери завжди були нею задоволені, але один за іншим запрошували Булгакову... на епізод. Вона не зовсім вписувалася в стандарти кіноактрис тих років, була далека від рожевих солодощів та ординарної миловидності деяких подруг по цеху. Та й життя вона знала надто добре, щоб брати участь у фільмах, у яких брехню видавали за правду. Відсутність роботи в кіно вона компенсувала співом. Голос у неї був на рівні кумирів тих років — Гелени Великанової, Ніни Дордой. Майя виступала з оркестром Утьосова, в 1957 році як співачка отримала Срібний приз на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Москві. Вона першою стала виконувати пісні Едіт Піаф. Хоча режисери один за іншим запрошували її на епізоди. Очевидно, вони розуміли, що ніхто краще Булгакової не зіграє. Доля жінки-матері в трагічному переломі особливо була улюблена актрисою. У всіх наступних фільмах актриса вміла переконливо передати на екрані емоційне багатство своїх героїнь, їхній душевний надрив і непокірність натури.

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1955, майстерня Бориса Бібікова і Ольги Пижової).

Актриса Театру-студії кіноактора. Артистка, що знімалася головним чином у маленьких ролях, дочекалася свого часу і у всю міць розкрила свій талант у фільмі Лариси Шепітько «Крила».

1 жовтня 1994 Майя Булгакова разом з актрисою Любов'ю Соколовою їхала на зустріч з глядачами, але автокатастрофа порушила ці плани. Актрису у важкому стані доставили в лікарню, де через тиждень 7 жовтня вона померла. Похована на 6-й дільниці кладовища «Ракітки» (Москва), поруч з чоловіком, якого вона пережила лише на три місяці.